6-та кавалерійська дивізія — оперативно-тактичне з'єднання кавалерії Червоної Армії (кавалерійська дивізія) до і під час Другої світової війни. Повна назва — 6-та козача кавалерійська Кубансько-Терська Чонгарська ордена Леніна тричі Червонопрапорна ордена Червоної Зірки дивізія імені С.М.Будьонного.

Історія У жовтні 1918 року на базі Ставропольської кавалерійської бригади було створено 1-шу Ставропольську кавалерійську дивізію. З 20 січня 1919 року вона носила назву 1-ї радянської кавалерійської дивізії, в 26 березня 1919 року була перейменована у 6-ту кавалерійську дивізію. Спершу дивізія була в складі 10-ї армії, в згодом кінного корпусу Будьонного. З 19 листопада 1919 дивізія перебувала у складі 1-ї Кінної армії, брала участь у боях з Денікіним, поляками, Врангелем, Махном. За успіхи при прориві оборони врангелівців на Чонгарі 2 січня 1921 року дивізія отримала почесне найменування «Чонгарська».

З 1921 року дивізія дислокувалася у Білоруському військовому окрузі. У 1933 році отримала ім'я Семена Будьонного. 21 квітня 1936 року отримала статус козачої кавалерійської дивізії. У 1938 році увійшла до складу 6-го кавалерійського корпусу.

У вересні 1939 року дивізія брала участь у радянському вторгненні до Польщі, а в червні 1940 року — в радянській окупації Литви. З 22 червня 1941 року у складі 6-го кавалерійського корпусу дивізія брала участь у боях з німецькими військами. Була оточена і знищена. 19 вересня 1941 року офіційно розформована.

Нагороди дивізії

Почесний Революційний Червоний Прапор (1928) Орден Червоного Прапора (1930) Орден Леніна (1935) Орден Червоної Зірки (1939)

Командири

Савелій Власович Неговора, 9 січня — 26 березня 1919; Йосип Родіонович Апанасенко, 26 березня— 24 квітня 1919; Семенов, 24 червня — 15 липня 1919; Борис Соловйов, тимчасово, 14-15 липня 1919; Йосип Родіонович Апанасенко, 15-17 липня 1919; Олексій Михайлович Поляков, 17 липня — 24 серпня 1919; Григорій Миколайович Батурін, 24 серпня — 3 жовтня 1919; Йосип Родіонович Апанасенко, 3 жовтня — 3 листопада 1919; Семен Костянтинович Тимошенко, 3 листопада 1919 — 5 серпня 1920; Йосип Родіонович Апанасенко, 5 серпня — 12 жовтня 1920; Яків Васильович Шеко, тимчасово, 12-27 жовтня 1920; Ока Іванович Городовіков, 27 жовтня 1920 — 22 жовтня 1921; Микола Іванович Ракітін, жовтень 1921 — серпень 1923; Ока Іванович Городовіков, серпень 1923 — травень 1924; Олександр Максимович Тарновський-Терлецький, 1924-1926; Леонід Якович Вайнер, 15 жовтня 1929 — 17 серпня 1933; Іван Васильович Селіванов, 17 серпня 1933 — 22 квітня 1934; Дмитро Ананійович Вайнерх-Вайнярх, 22 квітня 1934 — липень 1937; Антон Іванович Лопатін, липень 1937 — липень 1938; Петро Григорович Макаров, 14 серпня 1939 — 14 березня 1941; Михайло Петрович Константинов, 14 березня — 19 вересня 1941.

Примітки

Джерела

6-та Чонгарська кавалерійська дивізія Будённый С. М. Пройденный путь. — М. : Воениздат, 1958. — Кн. 1. — 448 с. Гражданская война и военная интервенция : Энциклопедия / Гл. ред. С. С. Хромов. — М. : Советская энциклопедия, 1983. Лазарев С. Е. «На Западе или Востоке я буду сражаться неустрашимо…» : И. Р. Апанасенко — генерал «с неуживчивым характером» // Военно-исторический журнал. — 2017. — № 9, 10.