ТитаніяTitania, Lexico/OED. Only the first pronunciation is used in productions of A Midsummer Night's Dream, e.g. Shakespeare Recording Society (1995) The Tempest (audio CD). — персонаж п'єси Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі», написаної у 1595—1596 роках.
У п'єсі вона є королевою фей і дружиною короля фей Оберона. Обоє постають як могутні природні духи, що разом забезпечують плодючість і добробут людського та природного світів. Однак їхня сварка серйозно порушила рівновагу в обох світах, про що Титанія докладно розповідає в дії 2, сцені 1, завершуючи промову словами:«…І весь цей рій нещасть
Із нашої зродився суперечки».
Походження Імена Титанія та Оберон можуть здаватися такими, що мають класичне походження, однак жоден із цих персонажів не належить до античної міфології. Залишки автохтонного англійського язичництва іноді засуджувалися як чаклунство, проте Шекспір інтегрує своїх язичницьких фей у більш прийнятну міфологію греко-римської літератури, пов'язуючи Титанію та Оберона з легендою про Тезея.Наприклад, у промові про «рій нещасть» у дії 2, сцені 1, Оберон і Титанія взаємно звинувачують одне одного в любовних зв'язках із Тезеєм або його нареченою.
Імовірно, Шекспір запозичив ім'я Титанія з «Метаморфоз» Овідія, де таке означення застосовується до дочок титанів.Holland, Peter, ed. A Midsummer Night's Dream (Oxford University Press, 1994) У традиційному фольклорі королева фей не має власного імені. Під впливом Шекспіра пізніша художня література часто використовує ім'я Титанія для персонажів — королев фей.
Роль у п'єсі Титанія Шекспіра відіграє важливу роль в одній із побічних сюжетних ліній п'єси «Сон літньої ночі».
Титанія — горда істота і сила, з якою доводиться рахуватися, не меншою мірою, ніж її чоловік Оберон. Між нею та Обероном триває подружня сварка через те, хто з них має опікуватися індійським хлопчиком-підмінком. Саме цей конфлікт і запускає розвиток сюжету, спричиняючи непорозуміння та плутанину між іншими персонажами п'єси.
Унаслідок чар, накладених слугою Оберона Паком, Титанія магічно закохується в «грубого ремісника» — ткача Ніка Боттома, якому Пак надав ослячу голову, вважаючи її більш відповідною його характеру. Перебуваючи під дією закляття, Титанія втрачає притаманну їй владність і натомість стає улесливою та покірною.
Після того як Оберон і Пак уволю спостерігають, як Титанія принижується, намагаючись завоювати прихильність «чудовиська», Оберон знімає чари, і подружжя знову возз'єднується після того, як Титанія виголошує: «Ох, Обероне, що за сон чудний! Неначе в віслюка я закохалась». Наприкінці п'єси Титанія та Оберон очолюють фейське благословення шлюбів головних персонажів.
Аналіз Пол А. Олсон стверджує, що закоханість Титанії в Боттома є інверсією давнього міфу про Кірку (Цирцею) з грецької міфології.Paul A. Olson, Beyond a Common Joy: An Introduction to Shakespearean Comedy, University of Nebraska 2008, pp. 79–82 У цьому випадку ролі міняються: замість того щоб чарівниця перетворювала своїх коханців на тварин, її змушують покохати віслюка після того, як Боттом зазнає перетворення.
Спадщина Титанія з’являлася в численних картинах, поезіях, п’єсах та інших творах мистецтва. В одному з найбільш ранніх прикладів Йоганн Вольфганг фон Ґете у 1770-х роках включив персонажів шекспірівського твору до «Фауста I», де Титанія та її чоловік святкують золоте весілля.
Карл Марія фон Вебер згодом використав персонажів Титанії, Оберона та Пака у своїй опері з розмовними діалогами «Оберон» (1825–1826), цього разу помістивши події в період правління Карла Великого.
У п’єсі Альфреда, лорда Теннісона «Лісники» (The Foresters, 1892), що є історією про Робіна Гуда, також міститься короткий епізод за участі Титанії, королеви фей.
Титанією названо один із супутників Урана. Усі супутники цієї планети (включно з Обероном) отримали назви на честь персонажів творів Вільяма Шекспіра або Александра Поупа.
Титанія також з’являється в анімаційному серіалі «Гаргульї», створеному Walt Disney Television Animation, який уперше транслювався з 24 жовтня 1994 року до 15 лютого 1997 року. За сюжетом Оберон і Титанія були розлучені протягом 1001 року, однак знову одружуються впродовж розвитку подій серіалу. Також розкривається, що Титанія є справжньою особистістю Анастасії Ренар — матері повторюваної антагоністки Фокс. Персонаж Титанії/Анастасії озвучила Кейт Малгрю.
У кіноадаптації п’єси 1999 року роль Титанії виконала Мішель Пфайффер.
У 2016 році Титанію було додано до безкоштовної багатокористувацької онлайн-гри жанру action role-playing third-person shooter Warframe як ім’я одного з ігрових персонажів — варфреймів; персонаж має здібності, пов’язані з «бритвокрилими» метеликами та іншими казковими мотивами.
У манзі та аніме «Наречена чаклуна» (япон. 魔法使いの嫁, Mahō Tsukai no Yome), що транслювалося з жовтня 2017 року до березня 2018 року, королеву фей названо Титанією. Її чоловіка також звати Оберон.
У манзі та аніме Fairy Tail, що виходила з серпня 2006 року до липня 2017 року та транслювалася як серіал у 2009–2019 роках, персонаж Ерза Скарлет носить титул «Титанія, королева фей» через свій статус однієї з наймогутніших чарівниць гільдії Fairy Tail.
У серії легких романів і аніме Sword Art Online персонаж Асуна змушена взяти на себе роль «королеви фей Титанії» в сюжетній арці «Fairy Dance».
У телевізійній адаптації BBC 2016 року роль Титанії виконала Максін Пік. Ця версія набула розголосу через сцену поцілунку між Титанією та Іполітою.
Титанія стала однією з основ для створення одного з босів у відеогрі Mega Man Zero 4 (2005). Персонаж носить ім’я Сол Титаніон і зображений разом із метеликом.
Титанія є королевою Літнього двору фей у серії романів Джима Бучера «Файли Дрездена», перша книга якої була опублікована 2000 року.
У романі Dark Princess В. Е. Б. Дю Буа автор присвячує книгу словами: «Її Високій Прекрасності Титанії XXVII, за її власною милістю королеві Фей».
У Final Fantasy XIV: Shadowbringers, що вийшла 2 липня 2019 року, Титанія з’являється як супротивник упродовж розвитку сюжету. У межах вигаданого світу ім’я «Титанія» є радше титулом, який носить правитель фей, а не власним ім’ям конкретної особи.
Титанія також фігурує в серії відеоігор Shin Megami Tensei як демон, якого гравець може завербувати, разом з її чоловіком Обероном.
У постановці театру Bridge Theatre Титанія (у виконанні Гвендолін Крісті) міняється ролями з Обероном. Зокрема, саме Титанія накладає любовне закляття на Оберона, який закохується в Боттома.
Примітки