Джа́нні Рода́рі (; 23 жовтня 1920, Оменья, Королівство Італія — 14 квітня 1980, Рим) — італійський письменник, журналіст. Найбільше визнання отримав завдяки казкам і книжкам для дітей. Твори Джанні Родарі перекладені багатьма мовами світу.
Життєпис Джанні Франческо Родарі народився в містечку Оменья (Північна Італія) у родині пекаря. Його батько помер, коли Родарі було лише десять років. Родарі і його два брати, Чезаре і Маріо виховувалися матір'ю в її рідному селі у провінції Варезе. Після закінчення школи Джанні вступив до семінарії, провчився там три роки і здобув диплом учителя. У віці сімнадцяти років він уже почав викладати в початкових класах у селах його провінції. Ще хлопцем Родарі цікавився музикою (вчився грати на скрипці) і також цікавився літературою — читав твори Ніцше, Шопенгауера, Леніна і Троцького, які вплинули на його світогляд. 1939 року Родарі вступив на навчання до Міланського університету.
Під час Другої світової війни Родарі був звільнений від призову до армії з причини його поганого здоров'я. Перебуваючи у скрутному фінансовому становищі, він почав працювати в одному з відділень фашистської партії і згодом був змушений вступити до цієї партії. Тяжко сприйнявши втрату двох своїх найкращих друзів і свого улюбленого брата Чезаре в нацистському концтаборі Джанні Родарі в 1944 році вийшов із фашистської партії і приєднався до італійської компартії, де почав брати участь в італійському русі опору.
1948 року Родарі почав працювати журналістом у виданні італійської компартії «Уніта» () і водночас розпочав писати оповідання для дітей. 1950 року він був призначений редактором нового італійського щотижневого дитячого журналу «Піонер» (). 1951 року Родарі опублікував свої перші твори: «Книжка веселих віршів» і «Пригоди Цибуліно».
У 1952 році він уперше відвідав СРСР, де згодом бував доволі часто. 1953 року одружився з Марією Терезією Феретті, яка чотири роки потому народила дочку Паолу. У 1957 році, після офіційного іспиту, Родарі був визнаний професійним журналістом.
У 1966—1969 роках Родарі працював над спільними проєктами з дітьми. 1970 року за внесок до дитячої літератури був нагороджений Премією Ганса Хрістіана Андерсена, що зробило його одним з найвідоміших італійських дитячих письменників. Його твори почали перекладати на багато мов світу.
1979 року, після чергової подорожі до СРСР, його здоров'я значно погіршилося і він припинив писати. У 1980 році в Римі, під час операції, Джанні Родарі помер.
Бібліографія Збірка «Книжка веселих віршів» (Il libro delle filastrocche, 1950) «Порада піонеру», (Il manuale del Pionere, 1951) «Пригоди Цибуліно» (Il Romanzo di Cipollino, 1951; Le avventure di Cipollino у 1957) Збірка віршів «Поїзд віршів» (Il treno delle filastrocche, 1952) «Джельсоміно у Країні брехунів» (Gelsomino nel paese dei bugiardi, 1959) Збірка «Вірші в небі і на землі» (Filastrocche in cielo e in terra, 1960) Збірка «Казки телефоном» (Favole al telefono, 1960) «Джип в телевізорі» (Gip nel televisore? 1962) «Планета новорічних ялинок» (Il pianeta degli alberi di Natale, 1962) «Подорож Блакитної Стріли» (La freccia azzurra, 1964) «Які бувають помилки» (Il libro degli errori, Torino, Einaudi, 1964) Збірка «Торт у небі» (La torta in cielo, 1966) «Як подорожував Джованніно на ім'я Нероба» «Граматика фантазії» (La grammatica della fantasia, 1974) «Жив-був двічі барон Ламберто» (C'era due volte il barone Lamberto, 1978) «Волоцюжки» (Piccoli vagabondi, 1981)
Примітки
Посилання
Джанні Родарі. 85 років від дня народження Сайт присвячений Джанні Родарі. Біографія. Книжки Джанні Родарі на Читанці Деякі твори Джанні Родарі українською мовою Твори Джанні Родарі в онлайн бібліотеці TOU