Гідравлічний модульний причіп (ГМП) — це платформа-причіп для перевезення негабаритних надважких вантажів, які важко розібрати для перевезення частинами. Модульний причіп має два чи більше рядів незалежно керованих осей з гідравлічною підвіскою, а також використовує для керування та регулювання висоти. Такі причепи можна з'єднувати по два чи більше поздовжньо та поперечно. Причепи цього типу виготовляються з високоміцної сталі, що дозволяє їм витримувати важкі вантажі. Причепом керує один або кілька баластних тягачів, які тягнуть і/або штовхають його за допомогою дишла або з'єднання «гусяча шия».

Як приклади типових вантажів, для перевезення використовують модульні причепи, можна назвати модулі нафтових платформ, секції мостів, цілі будівлі, частини суден та промислове обладнання, таке як генератори та турбіни. Військові використовують ГМП для перевезення танків. Крім того, існують самохідні модульні транспортери аналогічної конструкції, які використовуються, коли баластні тягачі не можуть бути застосовані через обмежений простір.

Історія

У 1953 році Г. П. Вінн з компанії-перевізника надважких вантажів Robert Wynn and Sons Ltd з Шафтсбері звернувся до компанії Cranes Trailers Limited з з замовленням на виготовлення міцного низькорамного причепа з гідравлічною підвіскою спеціально для перевезення великих негабаритних вантажів. Cranes Trailers Limited розробила прототип причепа під назвою «Trailer 333», але вони не були впевнені в його надійності, а вантажна платформа виявилася вищою, ніж очікувалося. Пізніше Вінн звернувся до Віллі Шойерле, німецького спеціаліста з причепів, щоб виготовити аналогічний причіп із нижчою висотою платформи та повністю функціональними гідравлічними осями. До 1956 року Шойерле завершив виробництво першого гідравлічного модульного причепа, і випробував його на заводі в Пфедельбаху. Наступного року компанії Robert Wynn and Sons Ltd були поставлені чотиривісні 32-колісні модулі.

У 1962 році компанія Cranes Trailers Limited розробила два чотиривісні 32-колісні модулі для лондонської компанії-перевізника . Ці модулі мали сукупну вантажопідйомність 160 тонн на восьми осях та 64 колесах, а кожна вісь була пов'язана з механічною системою рульового керування на робочій висоті від 88 до 95 см. Модулі мали дишлі, за допомогою яких їх можна було з'єднати з між собою.

У 1963 році німецька компанія розробила перші європейські модульні причепи. Того ж року італійська компанія створила модуль вантажопідйомністю 300 тонн у 14-вісній семирядній конфігурації. Німецька Scheuerle також продемонструвала свої модулі на заходах у 1967 році, і пізніше King Truck Equipment Ltd. підписала зі Scheuerle угоду, яка надала їм ексклюзивні права на виробництво своїх причепів у Великій Британії.

У 1971 році компанія King Truck Equipment Ltd. продемонструвала два важкі причепи, спеціально виготовлені для Pickfords. Кожен з цих агрегатів міг перевозити до 150 тонн на шести рядах осей із загальною кількістю 48 коліс і в основному експлуатувався з баластними тягачами компанії Pickfords, що використовували зчіпний дишель. Ці причепи мали незалежну підвіску та кермо, використовуючи як силовий агрегат двоциліндровий дизельний двигун Petter.

У 1970-х роках через обмеження звичайних низькорамних причепів багато виробників перейшли на виготовлення модульних. Щоб відповідати новим правилам та вимогам безпеки, виробники визнали необхідність додаткових осей для розподілу ваги корисного навантаження, і ГМП стали найефективнішим рішенням. Замість механічних ресор або пневматичної підвіски у ГМП застосували гідравлічну підвіску завдяки її ефективній конструкції та регульованим характеристикам. Оскільки зниження ваги причепа не було пріоритетом для ГМП, які мають власну вантажопідйомність, незалежну від тягача, це дозволило використовувати як матеріал причепів міцну сталь замість алюмінію. Головною слабкістю як ранніх, так і сучасних ГМП були їхні шини. Самохідні модульні транспортери використовують суцільні шини, але для ГМП це не підходить, оскільки вони працюють на вищих швидкостях.

Конструкція

Кількість осей на ГМТ буває різна; виготовляються дво-, три-, чотири-, п'яти-, шести- та восьмиосьові модулі. Кожна вісь має вантажопідйомність від 18 до 45 тонн, а для перевезення великого вантажу кілька модулів можуть бути з'єднані поздовжньо та поперечно. становить 50-60°. Деякі комбінації вимагають оператора причепа, який оперуватиме кермом та регулюванням висоти причепа за допомогою контролера, який може бути встановлений на передній або задній частині причепа. Типові комбінації модулів мають сидіння біля контролера, але деякі великі комбінації можуть мати цілу кабіну для оператора.

Для кермування та підвіски причепа використовуються гідроциліндри. Кожна вісь має окрему рульову тягу циліндра підвіски, яка з'єднана з головним циліндром керування поворотом на передньому кінці причепа. Цей циліндр кермового керування дозволяє осям одночасно повертати в одному напрямку. Один ряд осей складається з двох поворотних кругів, двох з'єднувальних колін, двох циліндрів підвіски та чотирьох-восьми коліс, прикріплених до високоміцної металевої платформи. Циліндри керування повоотом та підвіски керуються гідравлічно за допомогою гідравлічної рідини, що подається через шланг з бака, розташованого поблизу силового агрегата. Силовий агрегат, який живить гідравлічний тиск, що використовується для системою керування поворотом та передньо-заднім шарнірним зчленуванням підвіски, виробляє приблизно 18-25 кінських сил. Силові агрегати виробляються як у бензиновій, так і в дизельній конфігураціях такими компаніями, як , та .

Кілька ГМП можуть бути з'єднані між собою поздовжньо за допомогою штифтів та з'єднувальних муфт, встановлених у центрі шасі спереду та ззаду, або поперечно за допомогою кріплення болтами до бічної стінки шасі. Для з'єднання ГМП з тягачем використовується «гусяча шия» або дишло.

З 2005 року через різні дорожні правила в різних штатах США було розроблено конструкцію ГМП, яка передбачає розширення осей та систему складання вдвоє. Майже всі виробники прийняли цей американський дизайн, оскільки розробляють свої причепи і для американського ринку. Такі ГМП називаються двосмуговими () і мають можливість змінювати свою ширину від 4 до 6 м. Це полегшує перевезення порожніх причепів та за необхідності забезпечує відповідність дорожнім нормам штату.

Новітні модулі ГМП мають ведучі осі, що приводяться в дію набагато потужнішим силовим агрегатом, іноді потужністю до 1000 к.с. Такий модуль допомагає тягачу долати схили при перевезенні надважких вантажів, зменшуючи потребу в додаткових тягачах.

Виробники

Існує обмежена кількість виробників, які виробляють модульні причепи, оскільки частка ринку негабаритних вантажів дуже мала, якщо говорити про загальну транспортну галузь.

Tiiger

Оператори

Армії: Великої Британії Індії Італії Республіки Корея США Франції Туреччини

Alstom

Mammoet

Примітки