Миколаївський собо́р (Собор святого Миколая) — втрачена культова споруда, православний храм Батуринського Миколо-Крупицького монастиря, збудований на кошти генерального судді Івана Домонтовича в 1681 році. Знищений більшовиками на початку 1930-х років.

Історія

Збудований в 1681 замість дерев'яного попередника у центральній частині архітектурного комплексу Батуринського Миколо-Крупицького монастиря, на підвищенні надзаплавної тераси правого берега річки Сейм за 6 км від Батурина.

Найдавніше зображення собору показане на малюнку Крупицького монастиря початку XVIII ст., вміщеного на титульній сторінці монастирського Синодика. Вперше було опубліковане М. Цапенком в 1967.Цапенко М. Архитектура Левобережной Украины XVII—XVIII веков. Москва: Стройиздат, 1967. С. 18, 19, 73, 75. У процесі розкопок 2000 р. вдалося встановити місцезнаходження Миколаївського собору, а також інших будівель і споруд. Під час обстеження залишків храму було виявлено фундаменти притвору, зображення якого відсутнє на малюнку, що вказує на його прибудову після створення малюнку.

Упродовж трьох років (188, 1813, 1820) старанням ігумена Гервасія собор покрито залізом та пофарбовано зеленою фарбою. Було поновлено іконостас та вівтар, послано цегляну підлогу, а стіни — розписано.

В 1846 під час грози блискавка влучила в середню баню собору. Все дерево, що було на покрівлі під металом, згоріло. Блискавка залишила руйнівні сліди і всередині храму.

Покрівлю церкви знову перекрили залізом, встановили 5 нових хрестів, цегляну підлогу замінили на дерев'яну та 28 червня 1849 року освятили оновлений храм.Гумилевский Ф. Историко-статистическое описание Черниговской епархии. Кн. 3 : Мужские монастыри. — Чернигов: Университет. тип., 1873. — С.277-278.

Архітектура Хрещатий, дев’ятидільний, п’ятибанний, у стилі мазепинського бароко. Довжина храму становила 17 сажнів, ширина — 13, висота до хреста сягала 21 сажня (36,3 х 28 х 45 м).Историко-статистическое описание Черниговской епархии : в 7 кн. Чернигов : Губернская типография. 1873. Кн. 3. 392, IV с. — С. 276–277.

Два опорні пілони несли систему циліндричних склепінь з п’ятьма банями над трьохнавним дев’ятидільним обсягом. Гранчасті рамена просторового хреста були увінчані двозаломними верхами з восьмигранними підбанникамиВечерський В. Гетьманські столиці України. Київ : Наш час, 2008. С. 74-76.

В його інтер’єрі панував пишний п’ятиярусний позолочений іконостас початку XVIII ст.

Під собором була крипта, у якій хоронили визначних діячів Гетьманщини (у їх числі І. Домонтовича) та ігуменів. Сліди її було виявлено під час розкопок 2000  оку. Могили монахів знаходилися ззовні споруди, біля південної та північної стін храму.

До 1807 дахи собору були вкриті тесом, потім — залізом. Його капітально ремонтували 1753.

Дослідження 1958 — Михайло Цапенко 1976; 1988 — Віктор Вечерський 1990-ті —2021 рр. — співробітники Інституту УкрНДІпроектреставрація 2000 р. — Батуринська археологічна експедиція.Вечерський В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України / Крупицько-Батуринський Миколаївський монастир. Київ: Видавничий дім А.С.С., 2005. С. 74.

Див. також Список мурованих храмів у стилі українського бароко Миколаївська церква (Осіч)

Примітки