Вільям Вотсон Макінтайр (; 30 червня 1850 — 30 березня 1912) — член Палати представників США від 4-го виборчого округу штату Меріленд.

Біографія Макінтайр народився в місті Чемберсберг, штат Пенсільванія. У дитинстві разом із батьками переїхав до округу Вашингтон, штат Меріленд. Він навчався у державних і приватних школах та опанував фах машиніста. У липні 1872 року він переїхав до Балтимора. У 1874 році отримав призначення на службу в Поштову залізничну службу США (United States Railway Mail Service), де перебував до 1885 року, коли подав у відставку. Він навчався в академії Гейґерстауна та закінчив Школу права Університету Меріленду в Балтиморі. Був допущений до адвокатської практики в Балтиморі та обраний республіканцем до міської ради Балтимора у 1887 і 1888 роках. Під час виборчої кампанії 1895 року він був скарбником Республіканського комітету штату Меріленд і міського комітету Балтимора.

Протягом багатьох років помітна постать у республіканській політиці, Макінтайр був обраний республіканцем до 55-го Конгресу США і обіймав посаду з 4 березня 1897 року до 3 березня 1899 року. Того року він увійшов до складу делегації Конгресу США від штату Меріленд, яка повністю складалася з республіканців. Йому зазвичай приписують заслугу в отриманні першого бюджетного асигнування на будівництво нового митного дому в Балтиморі, а також у тому, що він домігся відхилення законопроєкту про перенесення Військово-морської академії США до міста на Півночі країни. У 1898 році він без успіху балотувався на переобрання до 56-го Конгресу США.

Макінтайр обіймав посаду генерального агента компанії United States Life Insurance Company у 1905–1912 роках. Після смерті генерала Пітера Лірі-молодшого у 1911 році його активно висували на заміщення вакантного місця в Балтиморській комісії з каналізації (Baltimore Sewerage Commission). Мер Дж. Баррі Магул призначив його на цю посаду, і це призначення виявилося настільки популярним, що Міська рада призупинила дію своїх правил, аби одностайно його затвердити. Ще перебуваючи на службі в комісії, він помер на човні на річці Ганпаудер в окрузі Балтимор, штат Меріленд, після того як його вразив апоплексичний удар під час риболовлі на щуку наодинці."W. W. McIntire Dead.", The New York Times, April 1, 1912, p. 13. Друзі доставили його на берег, однак пізно ввечері він помер, так і не прийшовши до тями. Наступного дня його тіло перевезли до міського будинку. Похований на цвинтарі Лаудон-Парк у Балтиморі.

Примітки