Імператор Ґо-Йо́дзей (, ґо-йодзей тенно; 31 грудня 1571 — 25 вересня 1617) — 107-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 17 грудня 1586 — 9 травня 1611Усі дати подані за європейським календарем..

Біографія Імператор Ґо-Йодзей народився 31 грудня 1571 року. Він був первістком принца Санехіто, сина Імператора Оґіматі. Матір'ю хлопчика була фрейліна Кандзюдзі Харуко, донька тимчасового старшого радника Кандзюдзі Харухіде. Новонародженому дали ім'я Кадзухіто, яке згодом змінили на КатахітоІмператор Ґо-Йодзей // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997..

17 грудня 1586 року юний принц став названим сином Імператора Оґіматі, який передав йому престол. Новий правитель прийняв ім'я Імператор Ґо-Йодзей.

1588 року Імператор Ґо-Йодзей отримав грошове утримання від об'єднувача Японії — радника Тойотомі Хідейосі. Того ж року монарх здійснив візит подяки до його кіотського палацу Дзюракудай. В палаці зібралися усі регіональні володарі країни, які присягнули на вірність Імператорському престолу. Присяга була формальною, оскільки Імператор реальної влади в Японії не мав, а його головним захисником виступав Хідейосі, якому володарі присягали так само.

1592 року, напередодні японського вторгнення до Кореї, Імператор Ґо-Йодзей власноруч написав послання до Хідейосі намагаючись зупинити війну. Однак його звернення було проігноровано.

Протягом свого правління Імператор Ґо-Йодзей займався вивченням класики. Його вчителем з китаїстики був Фунабасі Хідетака, а з японських студій — Хосокава Фудзітака. У 1597—1603 роках, завдяки зусиллям Імператора, в Японії було вперше надруковано Імператорські рескрипти, поетичну антологію «Парчевий сувій»錦繍段, きんしゅうだん, кінсюдан, японську історичну хроніку «Ніхон сьокі» та китайські філософські трактати «Лунь юй» та «Мен-цзи». Він особисто читав лекції про «Повість про Ісе», «Повість про Ґендзі» та «Ейка Дайгай» для свого почту. Склав коментарі до «Повість про Ґендзі», «Повість про Ісе», «Ніхон Сьокі», «Кобун Кокей», був автором «Нарисів імператора Ґо-Йодзея». Також присвятив себе збиранню та копіюванню книг. Він також склав збірку відомих місць у кожній провінції з супровідними віршами вака.

Після приходу до влади Токуґави Ієясу, що 1603 року заснував власний сьоґунат, Імператор Ґо-Йодзей вступив із ним у конфлікт щодо спадкоємця престолу. Ієясу наполіг на проголошенні новим спадкоємцем принца Котохіто, третього сина монарха. 1611 року Імператор Ґо-Йодзей неохоче зрікся трону і передав його принцу, який прийняв ім'я Імператора Ґо-Мідзуно.

25 вересня 1617 року Імператор Ґо-Йодзей помер у 47-річному віці. Став останнім імператором якого було піддано кремації. Його поховали в гробниці Фукаса-но-кіта深草北陵, ふかさのきたのみささぎ, фукаса но кіта но місасаґі., в районі Фусімі, в Кіото..

Генеалогічне дерево

Примітки

Джерела та література

『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058. 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (''Історія Імператорів

Посилання

Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії