Микола Миколайович Блохін (, місто Лукоянов Нижньогородської губернії, тепер Нижньогородської області, Російська Федерація — , місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, хірург-онколог, доктор медичних наук (1946), професор (1947), президент Академії медичних наук СРСР. Депутат Верховної ради РРФСР 9-го скликання. Депутат Верховної ради СРСР 3-го, 6—8-го і 9—11-го скликань (1951—1954, 1962—1974 та 1978—1989). Академік Академії наук СРСР (із відділення фізіології, 15.03.1979), дійсний член Академії медичних наук (1960). Член Польської академії наук, дійсний член Нью-Йоркської академії, іноземний член Чехословацької академії наук (1982) та Болгарської Академії наук (1986). Герой Соціалістичної Праці (3.05.1972).
Життєпис Народився в родині земського лікаря. З 1916 року жив у Нижньому Новгороді. Закінчив середню школу.
У 1929—1934 роках — студент медичного факультету Нижньогородського (Горьковського) університету.
Після закінчення навчання деякий час працював у Дивеєвській сільській лікарні Горьковського краю. З 1934 року був ординатором, аспірантом кафедри госпітальної хірургії, вченим секретарем, асистентом кафедри оперативної хірургії та госпітальної хірургічної клініки Горьковського медичного інституту.
У роки німецько-радянської війни з липня 1941 року працював провідним хірургом евакуаційного госпіталю в Горькому, з липня 1943 до 1946 року був провідним хірургом спеціалізованого госпіталю відновлювальної хірургії в Горькому, активно займався пластичною хірургією. З липня 1944 до січня 1945 року стажувався у провідних госпіталях та клініках США.
У 1946—1950 роках — завідувач клініки; професор кафедри госпітальної хірургії Горьковського медичного інституту; заступник директора та директор Горьковського науково-дослідного інституту відновлювальної хірургії, ортопедії і травматології.
Член ВКП(б) з 1948 року.
У 1950—1952 роках — завідувач кафедри загальної хірургії та директор Горьковського медичного інституту. Запропонував низку новітніх методів пластичних операцій та хірургічного лікування раку шлунку та прямої кишки.
У 1952 році переїхав до Москви, де організував та очолив союзний онкологічний центр — науково-дослідний інститут експериментальної патології та терапії раку (експериментальної та клінічної онкології) Академії медичних наук СССР.
З 29 січня 1960 до 8 лютого 1968 року — президент Академії медичних наук СРСР.
З 1975 року — директор Всесоюзного онкологічного наукового центру Академії медичних наук СССР (тепер Російський онкологічний науковий центр).
З 13 жовтня 1977 до 15 травня 1987 року — президент Академії медичних наук СРСР.
Був віцепрезидентом, президентом (у 1966—1970 роках) та почесним президентом (з 1970 року) Міжнародного протиракового союзу, головою Комітету з міжнародних Ленінських премій «За зміцнення миру між народами»; президентом товариства «СРСР—США» (інституту радянсько-американських відносин). Основні праці присвячені пластичній і відновній хірургії, актуальним питанням онкології, зокрема удосконаленню хірургічного видалення пухлин, комбінованому, хіміотерапевтичному і променевому лікуванню їх.
Помер 16 травня 1993 року в Москві, похований на Новодівичому цвинтарі Москви.
Основні праці Пластика шкіри. Москва, 1955. Наука проти раку. Москва, 1964. Віруси, рак, імунітет. Москва, 1965. Про досягнення і шляхи розвитку медичної науки. Москва, 1968.
Родина Дружина (1953—1993) — Надія Германівна Блохіна (1925—2010), хірург-онколог, доктор медичних наук, професор. Працювала разом із чоловіком в Інституті експериментальної та клінічної онкології АМН СССР. Похована поруч із чоловіком у Москві на Новодівичому цвинтарі.
Дочка — Ксенія Миколаївна Блохіна.
Пам'ять Його ім'я присвоєно Російському онкологічному науковому центру Російської академії медичних наук (тепер НМДЦ онкології імені Блохіна). Найкращих лікарів РФ нагороджують золотою медаллю Блохіна «За розвиток вітчизняної онкологічної науки». Меморіальна дошка на честь Блохіна в місті Лукоянові Нижньогородської області. Меморіальна дошка на честь Блохіна в Москві. На будівлі Нижньогородської медичної академії встановлено меморіальну дошку на його честь. Його ім'я присвоєно «Дивеєвській центральній районній лікарні імені академіка Блохіна» Нижньогородської області. У приміщенні відкрито музей академіка Блохіна. На його честь названо одну з вулиць села Дивєєво Нижньогородської області.
Нагороди та відзнаки Герой Соціалістичної Праці (3.05.1972) чотири ордени Леніна (11.02.1961, 4.05.1962, 3.05.1972, 3.05.1982) орден Жовтневої Революції (30.04.1987) орден Трудового Червоного Прапора (17.02.1969) орден Червоної Зірки (3.03.1942) Державна премія СРСР (1982) медалі Почесний громадянин міста Горького (Нижнього Новгорода) (1983)
Примітки
Джерела Українська радянська енциклопедія. Том 1. Київ: Головна реакція УРЕ, 1977. Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. 3-е изд. Москва: Советская энциклопедия, 1969—1978. Депутаты Верховного Совета СССР 10-го созыва. Москва: Изд-во «Известия Советов депутатов трудящихся СССР», 1979