Партиту́ра художнього те́ксту — термін у галузі лінгвостилістики та методики викладання літератури, що означає спеціальну графічно-інтонаційну розмітку художнього тексту з метою його виразного читання, інтерпретації та аналізу.Мацько Л. І. Стилістика української мови. — К.: Вища школа, 2003. — С. 287–289. Партитура художнього тексту використовується для відтворення інтонаційної організації мовлення, логічних наголосів, пауз, темпу та ритму, що сприяє глибшому розумінню ідейно-емоційного змісту твору.
Походження терміну Термін «партитура» запозичений з музичної теорії, де він означає нотний запис багатоголосного твору. У мовознавстві та літературознавстві цей термін застосовується метафорично для позначення інтонаційно-смислової структури тексту.Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: УРЕ, 1995. — Т. 3. — С. 146.
Функції партитури художнього тексту Партитура художнього тексту виконує такі функції: допомагає визначити логічні та емоційні центри висловлювання; сприяє формуванню навичок виразного читання; забезпечує адекватну інтерпретацію авторського задуму; використовується як інструмент аналізу художнього мовлення.Бабич Н. Д. Культура мовлення і стилістика. — Львів: Світ, 2006. — С. 201–204.
Елементи партитури Знаки партитури за місцем їх розташування в тексті поділяються на 3 групи: Рядкові (фразові паузи І-ІІ-ІІІ; дужки ромбічні <>; дужки квадратні []: лапки “”) Підрядкові (логічний наголос, уповільнення та прискорення темпу) Надрядкові (знак наголосу, підвищення тону, пониження тону, злам інтонації)
До основних елементів партитури художнього тексту належать також темп і ритм мовлення; емоційне забарвлення інтонації. Пентилюк М. І. Практична стилістика української мови. — К.: Академія, 2011. — С. 174–176.
Використання в освіті У шкільній та університетській практиці партитура художнього тексту застосовується під час вивчення поезії та прози, підготовки до декламації, аналізу драматичних творів. Вона сприяє розвитку мовленнєвої культури, читацької компетентності та естетичного сприйняття літератури.Енциклопедія сучасної України. — К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 26. — С. 512.
Значення Партитура художнього тексту є важливим засобом поєднання літературного аналізу та мовленнєвої практики, що дозволяє глибше осмислити художню форму й зміст літературного твору.
Примітки
Джерела Українська літературна енциклопедія: У 5 т. — К.: УРЕ, 1995. Енциклопедія сучасної України. — К.: ІЕД НАН України. Мацько Л. І. Стилістика української мови. — К.: Вища школа, 2003. Пентилюк М. І. Практична стилістика української мови. — К.: Академія, 2011. Бабич Н. Д. Культура мовлення і стилістика. — Львів: Світ, 2006.