Фе́лікс-Франці́шек Ло́йко герба Вуж (придомок Рендзейовський, Рендзевський, Ридзевський; ; , Ґжибув, Серадзьке воєводство, Річ Посполита — , Варшава, Річ Посполита) — польський шляхтич, дипломат, правник, економіст, письменник, політичний діяч. Представник польського Просвітництва станіславівської доби. Посол Речі Посполитої в Королівстві Франція (1766).

Життєпис Фелікс Лойко народився на початку 1717 року в маєтку матері в селі Ґжибув у родині шляхтича Кароля Лойки, ловчого Оршанського повіту, і Терези (або Теофіли) Войнаровської. За батьківською лінією походив з литовської шляхти, рід Лойків належав до герба Вуж.

Закінчив в Познані та Лицарську академію в Леґніці. Здобуття освіти закінчив у нетривалій подорожі за кордон, де зацікавився наукою, технічними досягненнями, політикою та економікою.

Службу розпочав при дворі краківського каштеляна Януша Вишневецького. Звідти пажем перейшов на службу до двору короля Речі Посполитої Августа III. 1746 року став камер'юнкром. 1749 року став підчашим Оршанського повіту. З 1754 року служив придворним камергером. Крім того, був старостою шропським у Помор'ї.

Під час королівських виборів 1764 року Лойко входив до складу генеральної конфедерації (підтримував Фамілію — партію Чарторийських та Понятовських)Konfederacya Generalna Koronna Po doszłym Seymie Convocationis Zaczęta w Warszawie Dnia 23. Czerwca Roku Pańskiego 1764. Ręką J. O. Xcia Jmci Prymasa Korony Polskiey [...] Stwierdzona. S. 17.. Новий король Станіслав-Август Понятовський у 1765 році підтвердив посаду придворного камергера за Лойком.

На службі в короля 1766 року виконував роль надзвичайного посла до Франції, де його місією було повідомити тамтешній королівський двір про сходження Понятовського на престол Речі Посполитої. Тоді з метою налагодження дипломатичних відносин ж Лойко відвідав інші держави, де правили Бурбони — Іспанію, Неаполь і Сицилію, ПармуDyplomaci w dawnych czasach: relacje staropolskie z XVI—XVIII stulecia. Kraków: Wyd. Literackie, 1959. S. 406—421.. За цю дипломатичну поїздку нагороджений Орденом Святого Станіслава.

Ще під час перебування в Парижі 1766 року обраний членом дирекції Компанії Мануфактур Вовняних (). Після повернення з дипломатичної поїздки призначений також до . Водночас Лойко займався науковою діяльністю у сферах права, історії, економіки, зокрема демографії і статистики. У 1765—1766 роках Лойко був співробітником часопису «Монітор».

Під час першого поділу Речі Посполитої 1772 року Лойко написав відповіді на історичні та правові обґрунтування Пруссії, Австрії та Росії їхніх «стародавніх прав» на захоплені земліKonopczyński, Władysław. Pierwszy rozbiór Polski / red. nauk. oraz indeksy Zofia Zielińska. Kraków: Wydawnictwo Arcana, 2010. S. 206—239..

У 1772—1778 роках Лойко був скарбовим комісаром. Брав участь у роботі Едукаційної комісії, з 1777 року був членом Товариства до Книг Елементарних. 1778 року обраний членом Постійної Ради від Великопольщі.

Помер у Варшаві 19 травня 1779 року.

Основні праці Relation de mes audiences… à Versailles en qualité d'envoyé extraordinaire du roi, anonimowy przekł. polski (z francuskiego rękopisu): Sprawozdanie z audiencji udzielanych szambelanowi Łojko… w Wersalu 1766 r., «Kółko Domowe» t. 7 (1867), s. 129—133, 145—148; przedr. A. Przyboś, R. Żelewski, pt. Relacji F. Łojki z pobytu na dworze francuskim w r. 1766 w: Dyplomaci w dawnych czasach. Relacje staropolskie z XVI—XVIII stulecia, Kraków 1959, (streszczenie ogł. J. Bartoszewicz, «Tygodnik Ilustrowany» 1866, nr 334) Wywód praw polskich do Pomeranii, brak miejsca wydania 1772 (також: Wiadomości szczególne o Nowej Marchii; Suplement wywodu praw Korony Polskiej do Pomeranii). Réflexions d'un Gentil-homme de la Grande Pologne sur les Lettres-Patentes du Roi du Prusse en date du 13 septembre 1772 émanées…, brak miejsca wydania (1773), przedr. z nieznanego wcześniej pierwodruku); także w druku pruskim: Remarques d'un Gentilhomme du Royaume de Prusse sur les Réflexions d'unGentilhomme de la Grande Pologne etc., brak miejsca wydania 1773. Recherches sur la Nouvelle Marche pour servir de suite au: Précis des recherches sur la Pomeranie, brak miejsca wydania 1773, wyd. następne zobacz poz. 8, 11, 13; przekł. polski: Wywód pretensji do Nowej Marchii, służący za kontynuację do Zbioru pretensji do Pomeranii. Z francuskiego na polski, brak miejsca wydania 1773. Odpowiedź na Wykład poprzedzający praw Korony Węgierskiej do Rusi Czerwonej i Podola, tak jako Korony Czeskiej do Księstw Oświęcimskiego i zatorskiego, brak miejsca wydania 1773. Wywód historyczny, prawo Najjaśniejszego Króla JMCi Pruskiego do Pomerelli, trzech powiatów wielkopolskich i Prus Polskich roztrząsający, oraz odpowiedź na pismo pt. Wykład praw pruskich, brak miejsca wydania 1773. Odpowiedź na skrypt pt. Wykład postępku Dworu Imperatorskiego Rosyjskiego względem Najjaśniejszej Rzeczypospolitej Polskiej, z dedukcją praw, na których on funduje wzięcie w posesją wartości wyrównywującej pretensjom tejże Rzeczypospolitej, brak miejsca wydania 1773. Zbiór deklaracji, not i czynności główniejszych, które poprzedziły i zaszły podczas sejmu pod węzłem konfederacji odprawiającego się od dnia 18 września 1772 do 14 maja 1773, brak miejsca i roku wydania. Examen du système des Cours de Vienne, de Pétersbourg et de Berlin concernant le démembrement de la Pologne. Untersuchung des Systems der Höfe von Wien, Petersburg und Berlin…, brak miejsca wydania 1773. Analyse d'une brochure: Observations sur les déclarations des Cours de Vienne, de Pétersbourg et de Berlin au sujet du démembrement de la Pologne, brak miejsca wydania 1773. Insuffisance des Prétentions de Sa Majesté Prusienne sur la Grande-Pologne etc. démontrée avec une Préface de l'editeur pour servir d'introduction…, Londyn 1773. Les Droits des trois puissances alliée sur plusieurs provinces de la République de Pologne; Les réflexions d'un Gentil-homme polonois sur les Lettres-Patentes et prétentions de ces trois puissances, avec une Préface de l'éditeur pour servir d'introduction t. 1, Londyn 1773. L'insuffisance et la nullité des droits des trois puissances co-partageantes sur plusieurs provinces de la République de Pologne, authentiquement démontrées et prouvées par l'histoire, les actes les plus authentiques et les traités les plus solemnels, conclus entre ces mêmes piussances et la sèrènissime République, garantis par plusieurs Cours de l'Europe, avec le manifeste de la Confédération de Bar… t. 2, Londyn 1774. Krótkie roztrząśnienie prawa trzech dworów do Korony Polskiej, 1782.

Примітки

Література