Марія Комніна (грец. Μαρία Κομνηνή, ок.1154 — між 1208 і 1217) — королева-консорт Єрусалиму з 1167 по 1174 рік як друга дружина короля Амальріка. Вона обіймала центральне становище в Єрусалимському королівстві протягом двадцяти років, заслуживши репутацію інтриганки та жорстокої правительки.
Життя Марія була дочкою Іоанна Дуки Комніна (онука візантійського імператора Іоанна II Комніна) і Марії Таронітіс. Її сестра Феодора була одружена з князем Антіохії Боемундом III, а брат Олексій один раз претендував на візантійський престол.
Коли в 1162 році помер бездітний єрусалимський король Балдуїн III, його брат Аморі перед вступом на престол на вимогу Єрусалимського патріарха Аморі де Неля розлучився з Агнес де Куртене. Оскільки для боротьби за Єгипет Аморі потребував допомоги могутніх сусідів, він вирішив поріднитися з візантійським двором, і 29 серпня 1167 року в Тирі відбулося весілля Аморі і Марії.
У шлюбі Марія в 1172 народила дочку Ізабелу І, королеву Єрусалиму, а в 1173 - пережила мертвонародження дитини. У 1174 році чоловік помер, дарувавши Марії на смертному одрі Наблус.
У 1177 році Марія стала дружиною Баліана Ібеліна, який у 1187 році, після поразки єрусалимської армії в битві при Хаттіні, виявився фактичним правителем королівства. У другому шлюбі вона народила ще щонайменше чотирьох дітей: Гельвіс Жан, сеньор Бейрута Маргарита, дружина Гуго Тиберійського, а потім — Вольтера Цезарейського Філіп, регент Кіпру.
Марія і Баліан підтримували Конрада Монферратського в його боротьбі за корону проти Гі де Лузіньяна. Вони домоглися розлучення Ізабелли - дочки Марії від першого шлюбу - і організували її шлюб з Конрадом, щоб укріпити його претензії на трон. У 1208 році Марія брала участь в організації весілля своєї внучки Аліси Шампансько' з королем Кіпру Гі I. Це останній випадок її згадки в хроніках — очевидно, вона померла до 1217 року.