Нідерла́ндське Відро́дження — культурний період Північного Відродження, що припадає приблизно на XVI століття в Нижніх країнах (що відповідає сучасним Бельгії, Нідерландам та Французькій Фландрії).

Культура Нижніх країн наприкінці XV століття перебувала, завдяки торгівлі через Брюгге, яка збагатила Фландрію, під впливом італійського Відродження. Її шляхта замовляла роботи художникам, які стали відомими по всій Європі. В науці шлях проклав анатом Андреас Везалій; у картографії карта Герарда Меркатора допомагала дослідникам і мореплавцям. У мистецтві пройшов шлях від дивних робіт Ієроніма Босха до повсякденних сцен Пітера Брейгеля Старшого. В архітектурі, музиці та літературі культура Нижніх країн також перейшла до стилю Відродження.

Геополітична ситуація та передумови

1500 року Сімнадцять провінцій перебували в персональній унії під керівництвом бургундських герцогів, і з фламандськими містами як центрами тяжіння, культурно та економічно утворили одну з найбагатших частин Європи. Протягом століття регіон також зазнав значних змін. Гуманізм та Реформація призвели до повстання проти іспанського правління Філіпа II Іспанського та початку релігійної війни. На кінець XVI століття Північні та Південні Нідерланди були фактично розділені. Хоча цей розкол відобразився в образотворчому мистецтві голландською Золотою добою на півночі та фламандським бароко на півдні, інші напрямки мислення залишалися пов'язаними з течіями ренесансної думки XVI століття. Поступово баланс сил змістився від Південних Нідерландів, які залишалися під владою Іспанії, до новоствореної Голландської республіки.

Долю регіону в XVI столітті визначили два фактори. Першим був союз із королівством Іспанія через шлюб Філіпа Вродливого Бургундського та Хуани Кастильської 1496 року. Їхній син, Карл V, народжений у Генті, успадкував найбільшу імперію у світі, а Нідерланди, хоча й були важливою частиною імперії, стали залежними від великої іноземної держави.

Другим фактором був релігійний розвиток. Середньовіччя поступилося місцем новим формам релігійного мислення. Наприклад, практика була особливо сильною в регіоні, тоді як критика католицької церкви XVI століття, яка поширилася по всій Європі, досягла також і Нідерландів. Гуманісти, як-от Дезидерій Еразм Роттердамський, були критичними, але залишалися вірними церкві. Однак поширення протестантської Реформації, яку 1517 року започаткував Мартін Лютер, зрештою призвело до відвертої війни. Реформація, зокрема ідеї Жана Кальвіна, здобула значну підтримку в Нідерландах, і після іконоборчих спалахів 1566 року Іспанія спробувала приборкати цю хвилю та зберегти авторитет пост-Тридентської церкви силою, поставивши на престол Фернандо Альвареса де Толедо, герцога Альби. Подальші репресії призвели до Голландського повстання, початку Вісімдесятирічної війни та встановлення в північних провінціях Голландської республіки. Згодом Південні Нідерланди стали бастіоном Контрреформації, тоді як кальвінізм був основною релігією тих, хто перебував при владі в Голландській республіці.

Вплив італійського Відродження

Торгівля в порту Брюгге та текстильна промисловість, переважно в Генті, перетворили Фландрію наприкінці XV століття на найбагатшу частину Північної Європи. Бургундський двір проживав переважно в Брюгге, Генті та Брюсселі. Шляхта та багаті торговці мали змогу замовляти роботи митцям, що створило клас висококваліфікованих художників та музикантів, якими захоплювалися та яких запрошували по всьому континенту.

Це привело до частих обмінів між Нижніми країнами та Північною Італією. Прикладами є італійські архітектори та , які більшу частину своєї кар'єри працювали в Нижніх країнах, фламандський художник Ян Госсарт, чий візит до Італії 1508 року в компанії залишив глибоке враження, музикант Адріан Вілларт, який зробив Венецію найважливішим музичним центром свого часу (див. Венеційська школа), та Джамболонья, фламандський скульптор, який провів свої найплідніші роки у Флоренції.

До 1500 року італійське Відродження майже не мало впливу за межами Альп. Після цього впливи Відродження поширилися на північ, але, на відміну від італійського Відродження, готичні елементи залишалися важливими. Відродження класичного періоду також не є центральною темою, як в Італії, «відродження» проявляється радше як повернення до природи та земної краси.

Відродження в Нижніх країнах

Живопис

Живопис XV століття в Нижніх країнах все ще демонструє сильний релігійний вплив, на відміну від германського живопису. Навіть після 1500 року, коли починають проявлятися впливи епохи Відродження, вплив майстрів попереднього століття призводить до переважно релігійного та наративного стилю живопису.

Першим художником, який демонструє ознаки нової епохи, є Ієронім Босх. Його роботи дивні та сповнені, здавалося б, ірраціональних образів, що ускладнює їх інтерпретацію. Більшість із них здаються напрочуд сучасними, представляючи світ мрій, який сильно контрастує з традиційним стилем фламандських майстрів його часу.

Після 1550 року фламандські та голландські художники починають виявляти більше інтересу до природи та краси an sich, що веде до стилю, який включає елементи епохи Відродження, але залишається дуже далеким від елегантної легкості живопису італійського Відродження та безпосередньо веде до тем великих фламандських і голландських художників бароко: пейзажів, натюрмортів та жанрового живопису — сцен із повсякденного життя.

Ця еволюція спостерігається в роботах Йоахіма Патініра та Пітера Артсена, але справжнім генієм серед цих художників був Пітер Брейгель Старший, відомий зображеннями природи та повсякденного життя, де він надавав перевагу природному стану людини, обравши для зображення селянина замість князя.

«Пейзаж із падінням Ікара», який нині вважають ранньою копією, поєднує кілька елементів живопису північного Відродження. Він натякає на поновлений інтерес до античності (легенда про Ікара), але герой Ікар прихований на задньому плані. Головними дійовими особами картини є сама природа та, що найважливіше, селянин, який навіть не відриває погляду від плуга, коли Ікар падає. Брейгель зображує людину як антигероя, комічного, а часом і гротескного.

Архітектура та скульптура Як і живопису, архітектурі доби Відродження знадобився деякий час, щоб досягти Нижніх країн, і вона не повністю витіснила готичні елементи. Найвизначнішим скульптором у Південних Нідерландах був Джамболонья, більша частина творчої діяльності якого пройшла в Італії. Італійські майстри безпосередньо вплинули на архітектора Корнеліса Флоріса де Фріндта, який спроєктував антверпенську ратушу, завершену 1564 року.

Однак у скульптурі нідерландські художники XV століття, дотримуючись християнських сюжетів, розробили техніку та натуралістичний стиль, який вигідно відрізняється від робіт італійських сучасників раннього Відродження, як-от Донателло. Клаус Слютер (близько 1400 р.) створив такі роботи, як «», з динамізмом, майже невідомим на межі XV століття; а голландський різьбяр Ніколаус Герхарт ван Лейден (нар. ~1420 р.) створив такі скульптури, як «Замислений чоловік», які навіть нині виглядають «сучаснішими», ніж італійське різьблення кватроченто.

У Голландській республіці початку XVII століття Гендрік де Кейзер відіграв важливу роль у розвитку стилю амстердамського Відродження, не наслідуючи сліпо стиль класицизму, а включаючи багато декоративних елементів, що дало результат, який також можна класифікувати як маньєризм. Ганс Вредеман де Вріс — ще одне важливе ім'я, перш за все як садовий архітектор.

Музика

Хоча немає жодних посилань на античність, існує чітке фламандське «усвідомлення епохи Відродження», про що свідчать слова фламандського теоретика Йоана Тінкторіса, який сказав про франко-фламандських композиторів: «Хоча це неймовірно, до їхнього часу не було написано нічого вартого прослуховування».

Жоскен Депре був найвідомішим композитором доби Високого Відродження, і протягом своєї кар'єри мав заступництво трьох пап. Він однаково вільно грав як світську, так релігійну музику.

Іншими важливими композиторами з Нижніх країн є Гійом Дюфаї, Йоганнес Окегем, Якоб Клемент та Адріан Вілларт. Провідним композитором пізнього Відродження був Орландо ді Лассо, фламандець, який у молодості жив в Італії та більшу частину творчої діяльності провів у Мюнхені.

Література

У середині XVI століття група риторів (див. ) у Брабанті та Фландрії спробувала вдихнути нове життя у стереотипні форми попередньої епохи, представивши в оригінальних творах нові гілки латинської та грецької поезії. Лідером цих людей був , якого вела безмежна любов до класичної та міфологічної фантазії.

Важливим жанром було музичне видавництво, особливо псалми. Одним із найважливіших джерел реконструкції народних пісень доби Відродження є видання «». На пізніші публікації вплинуло повстання проти іспанців: героїчні бойові пісні та політичні балади, що висміювали іспанських окупантів.

Найкраще з письменників пам'ятають , одного з провідних діячів війни за незалежність Нідерландів. Він написав сатиру на Римо-католицьку церкву, почав працювати над перекладом Біблії та, ймовірно, написав слова національного гімну Нідерландів.

Інші важливі імена — Дірк Волькертсен Корнгерт, та . Їхні твори та кар'єру, безумовно, значною мірою визначила боротьба між Реформацією та католицькою церквою.

Наука

Нова доба проявляється і в науці. Життя фламандського анатома Андреаса Везалія типово демонструє як нові можливості, так і пов'язані з ними проблеми. Він створив новаторську працю з анатомії людини після століть її ігнорування. Це, з одного боку, принесло йому повагу, але також викликало низку запитань щодо його методів (препарування людського тіла) та релігійних наслідків його праці.

Тоді як Везалій виконав новаторську роботу з перевідкриття людського тіла, Герард Меркатор, один із провідних картографів свого часу, зробив те саме для перевідкриття зовнішнього світу. Через свої переконання він також мав проблеми з церквою та, після засудження за єресь, провів кілька місяців у в'язниці.

Життя обох учених показує, як учений доби Відродження не боїться кидати виклик тому, що століттями сприймалося як належне, і як це призводить до проблем зі всемогутньою католицькою церквою.

Хоча винайдення друкарського верстата у 1430-х роках здається романтичною ідеєю, у Нідерландах друкарство почалося досить рано. На 1470 рік друкарський верстат використовувався в Утрехті, де першу збережену датовану книгу надруковано 1473 року, а першою книгою нідерландською мовою була 1477 року. На 1481 рік у Нідерландах друкарні були в 21 місті та селищі.E. L. Eisenstein: The Printing Revolution in Early Modern Europe, Cambridge, 1993 pp.13–17, quoted in: Angus Maddison: Growth and Interaction in the World Economy: The Roots of Modernity, Washington 2005, p.17f. Відомі видавництва, як-от Крістофа Плантена в Антверпені від 1555 року, в Левені від 1553 року та Дому Ельзевірів у Лейдені приблизно від 1580 року, перетворили Нідерланди на регіональний центр видавничої справи.

Див. також

Англійський Ренесанс Французький Ренесанс Німецьке Відродження

Політична ситуація

Бургундські Нідерланди Сімнадцять провінцій Республіка Об'єднаних провінцій Нідерландів — Золота доба Нідерландів Вісімдесятирічна війна

Живопис

Романізм

Список нідерландських художників

Примітки