Велике кладовище (латис. Lielie kapi) — одне з найдавніших і найбільших історичних кладовищ Риги, важливий некрополь балтійсько-німецької, латвійської та російської міської еліти XVIII—XIX століть.
Історія Кладовище було засноване у 1773 році після заборони поховань у межах міста з санітарних міркувань. Воно стало першим великим позаміським некрополем Риги. Первісно Велике кладовище складалося з окремих конфесійних ділянок — лютеранської, православної та католицької.
У XVIII—XIX століттях кладовище було головним місцем поховання мешканців Риги, зокрема представників балтійсько-німецької аристократії, купецтва, духовенства та чиновництва. Тут формувався своєрідний «пантеон» міської еліти.
У XX столітті, особливо в радянський період, кладовище зазнало значних руйнувань. У 1960-ті роки більшу частину надгробків було знищено, а територію перетворено на парк. Поховання фактично припинилися, а історичний характер некрополя було значною мірою втрачено.
Відомі поховання На Великому кладовищі були поховані: діячі балтійсько-німецької громади Риги представники латвійської інтелігенції XVIII—XIX століть православне духовенство та російські чиновники Ризької губернії
Більшість історичних могил не збереглася.
Характеристика Велике кладовище вирізнялося монументальністю надгробків, родинними склепами та розвиненою поховальною архітектурою у стилях класицизму та історизму. Сьогодні територія функціонує переважно як зелена зона та меморіальний простір.
Примітки