Юрій Олексійович Спиридонов (, село Полтавка, тепер селище Омської області, Російська Федерація — , місто Сиктивкар, Комі, Російська Федерація) — російський та радянський діяч, 1-й секретар Комі обласного комітету КПРС, голова Верховної ради Комі РСР (Республіки Комі), глава Республіки Комі. Кандидат технічних наук, дійсний член Російської академії природничих наук та Академії гірничих наук. Народний депутат СРСР (1990—1991). Депутат Верховної ради РРФСР 11-го скликання. Депутат Ради Федерації Федеральних зборів Російської Федерації I-го скликання (1993—1995). Член Ради Федерації Федеральних зборів Російської Федерації (1996—2001). Депутат Державної думи Федеральних зборів Російської Федерації IV-го скликання (29.12.2003 — 24.12.2007).

Життєпис У 1961 році закінчив Свердловський гірничий інститут імені Вахрушева, здобув спеціальність гірничого інженера.

У 1961—1964 роках — гірничий майстер, секретар первинної комсомольської організації, заступник начальника дільниці, голова профспілкового комітету, старший гірничий майстер копальні «Горный» Магаданської області.

У 1964—1975 роках — гірничий майстер, інженер рудного відділу, начальник ділянки, головний інженер, начальник нафтошахти № 2 Ярегського нафтошахтного управління об'єднання «Комінафта» Комі АРСР.

Член КПРС з 1967 року.

У 1975—1981 роках — завідувач промислово-транспортного відділу Ухтінського міського комітету КПРС Комі АРСР.

У 1981—1984 роках — 1-й секретар Усінського районного комітету КПРС Комі АРСР.

У 1982 році закінчив Ленінградську вищу партійну школу.

У січні 1985 — 9 серпня 1989 року — 2-й секретар Комі обласного комітету КПРС.

9 серпня 1989 — 7 червня 1990 року — 1-й секретар Комі обласного комітету КПРС.

24 квітня 1990 — 26 травня 1992 року — голова Верховної ради Комі АРСР (Комі РСР).

26 травня 1992 — 7 червня 1994 року — голова Верховної ради Республіки Комі.

У грудні 1993 року обраний депутатом Ради Федерації РФ першого скликання (отримав 45,14 % голосів), до квітня 1994 року був членом Комітету з бюджету, валютного, фінансового і кредитного регулювання, грошової емісії, податкової політики та митного регулювання, надалі — член Комітету в справах Півночі.

7 травня 1994 року переміг на виборах глави Республіки Комі та за Конституцією цієї республіки став одночасно і главою уряду.

7 червня 1994 — 15 січня 2002 року — глава Республіки Комі.

30 листопада 1997 року здобув перемогу на дострокових виборах глави республіки і знову вступив на цю посаду 30 грудня 1997 року.

З січня 1996 до 2000 року входив до Ради Федерації РФ за посадою, був членом Комітету у справах Півночі та нечисленних народів.

У 2001 році знову балотувався на посаду глави Республіки Комі, на виборах 16 грудня 2001 року набрав 34,9 % голосів виборців і поступився перемогою голові Держради Республіки Комі Володимиру Торлопову (40 % голосів).

7 грудня 2003 року був обраний депутатом Державної думи РФ IV-го скликання від Сиктивкарського одномандатного виборчого округу № 18 Республіки Комі, був членом фракції «Справедливая Россия — Родина (народно-патриотический союз)», членом Комітету з природних ресурсів та природокористування. Перебував на цій посаді до 2007 року.

Був одружений, мав дочку. Захоплювався полюванням, цікавився мінералогією, живописом, російською класичною та сучасною літературою, музикою.

Помер 12 серпня 2010 року в місті Сиктивкарі. Похований на Краснозатонському цвинтарі Сиктивкара

Нагороди і звання Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ст. (Російська Федерація) (13.11.1998) Орден Дружби народів (Російська Федерація) (11.11.1993) Орден Трудового Червоного Прапора (1986) Орден преподобного Сергія Радонезького ІІІ ст. (Руська православна церква (РПЦ), 1996) Орден святого царевича Димитрія (Руська православна церква (РПЦ), 1997) Золота медаль Президента Угорської Республіки медалі Подяка Президента Російської Федерації (12.08.1996) Національна громадська премія імені Петра Великого (.05.2001) «Заслужений працівник народного господарства Комі АРСР» (1988) Почесний громадянин міста Усінська

Примітки

Джерела «Памятуя лишь о благе и пользе России...» Представители Коми края в российском парламенте. Сыктывкар, 2014. Народные Депутаты СССР. Кто есть кто. Москва:Внешторгиздат, 1990.