Воловик Адольф Фалейович (19 листопада 1932, Кролевець — 2014, Харків) — український і російський педагог, науковець у галузі культурно-просвітницької діяльності та педагогіки дозвілля, кандидат педагогічних наук (1970), професор (1991).
Біографія Адольф Фалейович Воловик народився 19 листопада 1932 року в місті Кролевець Сумської області. Трудову діяльність розпочав як учитель загальноосвітньої школи в селі Петрівське Харківської області, де викладав російську мову та літературу. Згодом працював учителем образотворчого мистецтва у середній школі № 59 міста Харків.
1955 року закінчив філологічний факультет Харківського державного університету. Працював журналістом, редактором, сценаристом і художником на Харківській студії телебачення.
З 1963 року його професійна діяльність була пов'язана з Харківською державною академією культури. У 1963—2001 роках працював викладачем, доцентом, завідувачем кафедри організації та методики культурно-просвітницької роботи, професором кафедри соціальної педагогіки, проректором з наукової роботи, проректором з навчально-методичної роботи. Очолював кафедру організації і методики культурно-просвітницької роботи.
1970 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Шляхи підвищення ефективності наочної пропаганди та агітації клубів» і здобув науковий ступінь кандидата педагогічних наук. Основні напрями наукових досліджень Адольфа Воловика охоплювали проблеми візуальної інформації, наочної пропаганди, педагогіки дозвілля, організації культурно-просвітницької діяльності та соціальної педагогіки.
Під його керівництвом проведено багаторічні дослідження з підвищення ефективності організації дозвілля молоді, розроблено та психолого-педагогічно обґрунтовано використання образотворчої наочності у шкільних підручниках з мов. Запропоновані ним підходи були покладені в основу навчальних програм і посібників та впроваджені в освітній процес закладів культури.
1997 року обраний дійсним членом Академії педагогічних і соціальних наук Росії.
Адольф Воловик є автором понад 200 наукових, науково-художніх і творчих праць, значна частина яких перекладена іноземними мовами та мовами країн Співдружності Незалежних Держав.
Помер 2014 року.
Основні праці Человек на сцене. Москва, 1971. Искусство убеждать показом. Москва, 1972. Человечек на стене. Москва, 1968; перевидання — 1973, 1976 (вірменською мовою), Санкт-Петербург, 2008; Москва, 2016. Наглядная пропаганда и агитация в учреждениях культуры. Навчальний посібник. Москва, 1978. Введение в интерес. Москва, 1983. Наглядно-информационная деятельность учреждений культуры. Харків, 1991. Педагогика досуга. Підручник. Москва, 1998 (у співавторстві). Педагогіка дозвілля. Підручник. Харків, 1999. Все о рисовании. Москва, 2000. Секреты поведения. Москва, 2000. От тусовки к балу. Москва, 2000 (у співавторстві). Злой дух Калькутты. Роман. Москва, 2008.
Посилання Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об'єднання «АС-Медіа», СумДУ, 2003. — С. 91. Харківська державна академія культури: До 70-річчя з дня заснування / А. Ф. Воловик, М. В. Дяченко, I. В. Зборовець та ін.; Заг. ред. В. М. Шейка; Харк. держ. акад. культури. — Х.: ХДАК, 1999. — 216 с. Друковані праці викладачів та співробітників Харківської державної академії культури (1999—2003): Бібліогр. покажч. / Харк. держ. акад. культури; Уклад.: С. В. Євсеєнко та ін.; За ред. Л. П. Семененко. — Х.:ХДАК, 2004. — с. 26. Харківська державна академія культури: до 70-річчя дня заснування / Шейко В. М., Дяченко М. В., Кушнаренко Н. М. та ін. — Х.: ХДАК. — сс. 35-36. В. Воловик. Клуб знаменитых харьковчан. Адольф Фалеевич Воловик. // Дайджест Е, 2017, ноябрь № 11(221)