Маріо Марініке (, 13 грудня 1964) — румунський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2025 року очолює тренерський штаб збірної Зімбабве.
Ігрова кар'єра Маріо Марініке виступав переважно на рівні молодіжних та резервних команд. Він грав за юнацькі й дублюючі склади «Динамо» (Бухарест), «Стяуа» та «Рокар» (Бухарест), а також за нижчолігові клуби «Мекон» і «Гіруета» на позиції центрального півзахисника.
Професійну ігрову кар'єру завершив на початку 1990-х років, після чого повністю зосередився на тренерській діяльності.
Кар'єра тренера Тренерську діяльність Марініке розпочав у 1993 році в Англії, працюючи в системі клубу «Лейтон Орієнт», де займався програмами Football in the Community, розвитком гравців академії та взаємодіяв з першою командою. Після цього у сезоні 1998/99 очолював напівпрофесійний клуб , де поєднував обов'язки тренера першої команди, керівника розвитку молоді та тренера з фізичної підготовки. У сезоні 2005/06 вдруге працював із клубом і врятував його від вильоту, вигравши 6 із 7 завершальних матчів.
У 1999—2001 роках Марініке працював у академії лондонського «Арсеналу», де відповідав за команду U-15. За цей період його команда провела серію матчів без поразок і виграла юнацькі змагання. У межах обміну досвідом також співпрацював з технічним департаментом «Інтернаціонале» працюючи під керівництвом Массімо Педрацціні.
У сезоні 2001/02 у Румунії працював асистентом тренера Міхаїла Маріана у «Рокарі» (Бухарест), після чого повернувся до Англії і у сезоні 2002/03 років був тренером з розвитку в академії «Крістал Пелес», працюючи з командами від U-14 до U-19.
На початку 2003 року Марініке став асистентом Іона Молдована у клубі «Арджеш», але того ж року очолив з другого дивізіону як виконувач обов'язків головного тренера та врятував клуб від вильоту, попри складне фінансове становище.
Надалі румун ррацював аналітиком і скаутом у клубах «Герта», «Вотфорд», «Стокпорт Каунті» та «Ноттс Каунті», а також допомагав «Стяуа» і «Динамо» (Бухарест) у підготовці до матчів єврокубків проти англійських клубів. Також під час чемпіонату світу 2006 року входив до штабу збірної Парагваю, відповідаючи за аналіз суперників.
У сезоні 2008/09 років був тимчасовим головним тренером «Глорія» (Бузеу) в Лізі I, після чого 2009 році очолив південноафриканський клуб «Блек Леопардс», однак наступного року залишив посаду через сімейні обставини.
У липні 2010 року його було призначено технічним директором клубу румунської Прем'єр-ліги «Спортул», де провів три роки, а потім обійняв посаду помічника головного тренера клубу угорської Прем'єр-ліги «Капошвар», але незабаром залишив клуб, щоб обійняти аналогічну посаду у румунському гранді «Рапід» (Бухарест).
У 2015 році став директором з футболу танзанійського клубу «Азам», після чого працював асистентом тренера в іракському клубі «Заху» та румунській «Конкордії» (Кіажна).
У 2019 році був призначений технічним директором індійського клубу «Керала Бластерс», де впровадив єдину філософію підготовки від академії до резервної команди. У 2020 році резервна команда клубу виграла молодіжний чемпіонат Індії. Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після тривалої перерви, 2001 року, увійшовши до тренерського штабу клубу «Рокар» (Бухарест), де пропрацював з 2001 по 2002 рік.
У листопаді 2021 року Марініка став технічним директором Футбольної асоціації Малаві, а грудні того ж року він очолив національну збірну Малаві на Кубку африканських націй 2021 року. Під його керівництвом Малаві вперше в історії вийшла з групи, зігравши у останньому турі внічию із Сенегалом, який згодом виграв турнір. У 1/8 фіналу команда поступилася Марокко 1:2, показавши конкурентну гру. Контракт завершився у квітні 2023 року за взаємною згодою сторін.
У лютому 2024 року Марініке очолив збірну Ліберії, яка під його керівництвом залишалася без поразок у перших чотирьох матчах і піднялася на 10 позицій у рейтингу ФІФА. Втім, восени ліберійці програли три матчі поспіль через що у жовтні 2024 року Марініке залишив посаду.
4 листопада 2025 року був призначений головним тренером національної збірної Зімбабве, якою керував на Кубку африканських націй 2025 року у Марокко.
Примітки
Посилання