Теофілус Гаррінгтон ( (трапляється Herrington або Herrinton); 27 березня 1762 — 17 листопада 1813) — діяч штату Вермонт, який обіймав посаду судді Верховного суду Вермонту та був спікером Палати представників Вермонту.
Ранні роки Гаррінгтон народився 27 березня 1762 року в Ковентрі, штат Род-Айленд.Edward Floyd Kilpatrick, Kilpatrick and Allied Families, 1984, page 32 Під час Американської революції служив у міліції Род-Айленду та в Континентальній армії. У 1778 році разом із родиною переїхав до Шафтсбері, штат Вермонт. У 1788 році оселився в Кларендоні (Вермонт), де займався фермерством, торгівлею та спекуляцією земельними ділянками.Duffy, John J.; Hand, Samuel B.; and Orth, Ralph H. (2003). The Vermont Encyclopedia, p. 151. UPNE. .
Політична кар'єра Після переїзду до Кларендона Гаррінгтон активно долучився до політичного й громадського життя, обіймаючи місцеві посади, зокрема селектмена. Він приєднався до Демократично-республіканської партіїRussell S. Taft, The Green Bag magazine, Royall Tyler, January 1908, pages 2-3 та був членом Палати представників Вермонту у 1795 році, а також у 1797–1804 роках. Під час свого останнього терміну він виконував обов'язки спікера Палати.University of Vermont, General Catalogue, 1901, page 4
Судова кар'єра У жовтні 1800 року Гаррінгтон став суддею окружного суду округу Ратленд і обіймав цю посаду до 1803 року.E. P. Walton, Records of the Governor and Council of the State of Vermont, Volume IV, 1876, pages 273, 392 Він працював у період, коли багато суддів не мали юридичної освіти. Така ситуація була наслідком недовіри до юристів у післяреволюційний час, оскільки більшість осіб із правничою освітою підтримували Нью-Йорк у його суперечці з першими білими поселенцями Вермонту щодо чинності їхніх земельних прав.Michael A. Bellesiles, Revolutionary Outlaws: Ethan Allen and the Struggle for Independence on the Early American Frontier, 1993, pages 171-172
У 1802 році Гаррінгтона було допущено до адвокатської практики.Lucius Eugene Chittenden, Personal Reminiscences, 1840-1890, 1893, page 21
У жовтні 1803 року Гаррінгтона обрали одним із суддів Верховного суду Вермонту, де він служив до 1813 року.Daniel Roberts, A Digest of All the Reported Decisions of the Supreme Court of the State of Vermont, Volume 1, 1878, page v
Справа про володіння рабом Гаррінгтон найбільш відомий рішенням, яке, за переказами, він ухвалив у справі втікача-раба з Нью-Йорка.Ernest Ludlow Bogart, Peacham: The Story of a Vermont Hill Town, 1948, page 217
У червні 1804 року власник раба намагався повернути його. Гаррінгтон зажадав доказів того, що заявник справді є власником раба. Той надав купчі на самого раба та на його матір. Суддя Гаррінгтон зазначив, що ці документи про право власності не охоплюють достатньо давній період.Russell S. Taft, The Green Bag magazine, The Supreme Court of Vermont III, February 1894, pages 75-77 Коли власник запитав, які докази суд визнав би достатніми, суддя Гаррінгтон відповів: «Ніщо, крім купчої, підписаної самим Богом Всемогутнім».Kauffman, Bill (2004-09-13) Democracy In Vermont, The American Conservative Судді Роял Тайлер і Джонатан Робінсон погодилися з цією позицією, і раба було звільнено.Wilbur Henry Siebert, Vermont's Anti-Slavery and Underground Railroad Record, 1969, page 5
Їхні дії аболіціоністи вважали проявом заборони рабства, закріпленої в Конституції Вермонту. Приписувану Гаррінґтону цитату було викарбувано на пам'ятній таблиці, яку британські аболіціоністи встановили у Вестмінстерському абатстві.J. N. Corbin, editor, Union Pacific Employes' Magazine, Produce Your Title Papers, Volume 2, 1887, page 173
Судові рішення того періоду не фіксувалися письмово, тож достеменно перевірити автентичність цієї цитати неможливо. Перші згадки про неї простежуються в лекції Бенджаміна Шоу 1846 року «Illegality of Slavery» («Незаконність рабства»).Benjamin Shaw, Illegality of Slavery, 1846, page 11
Смерть і поховання Гаррінгтона та інших суддів Верховного суду було замінено, коли у 1813 році до влади прийшли федералісти.
Теофілус Гаррінгтон помер у Кларендоні 17 листопада 1813 року. Його поховали на цвинтарі Чиппенгук у Кларендоні (також відомому як Західнокларендонський цвинтар).Edward Conant, Vermont Historical Reader, 1907, pages 110-112
У 1886 році штат Вермонт встановив пам'ятник Гаррінгтону на цвинтарі Чиппенгук.The American Missionary magazine, Monument to Judge Harrington, Volume 40, 1886, page 212
Примітки
Посилання
Theophilus Harrington at Political Graveyard