Хімічний завод у Сольбіате-Олона – виробничий майданчик в Італії, за два десятки кілометрів на північний захід від Мілану.
Створена в 1931 році компанія Società Italiana Resine (SIR) перейняла від Società Italiana Bakelite завод у Сесто-Сан-Джованні (північно-східна околиця Мілану), де продукувала фенольні та амінові смоли та порошки. В 1948-му головним акціонером SIR став підприємець Анджело Ровеллі, що зміг налагодити гарні зв’язки з політичними колами та отримати доступ до дешевих кредитів державної агенції Istituto Mobiliare Italiano (IMI). Це дало можливість узятись за розширення діяльності і в 1953-му почалось спорудження хімічного заводу в Сольб'яте-Олона, який ввели у дію в 1957 – 1959 роках.
Базовим виробництвом для Сольб'яте-Олона стало продукування кумену (сировиною для чого є пропілен та бензен), розкладенням якого далі отримували фенол та ацетон.
Створення другого базового ланцюжка – виробництва метанолу, з якого далі отримували формальдегід – почалось із подання в 1959-му заявки на отримання фінансування від IMI. Необхідність проєкту обгрунтовувалась тим, що попередній постачальник цих продуктів концерн Montecatini сам розпочав випуск формувальних порошків, а тому став конкурентом по кінцевій продукції. Також варто відзначити, що оптимальна для продукування метанолу сировина – природний газ – вже надходила до району розташування заводу по трубопроводу Кремона – Бусто-Арцісіо.
Асортимент похідних продуктів заводу в Сольбіате-Олона включав:
- синтетичні смоли – поліефірні, епоксидні, карбамідні;
- фенольні формувальні порошки (бакеліт, що є результатом поліконденсації фенолу з формальдегідом);
- фунгіциди етилендіамін, Зінеб (етиленбіс-дитіокарбамат цинку), Зірам (диметилдитіокарбамат цинку).
Авантюристична політика інвестицій у спорудження нових виробництв (результатом чого став грандіозний нафтопереробний та нафтохімічний комплекс у Порто-Торрес, доповнений заводами добрив та діоксиду титану) призвела до банкрутства SIR. Майданчик в Сольбіате-Олона продовжив діяльність, хоча в 1980-х роках тут і зупинили базові виробництва.
Станом на 2009 рік (на цей час власником заводу була компанія Hexion Specialty Chemicals Italia), завод продукував формальдегід, уротропін (з формальдегіду та аміаку), рідкі фенолформальдегідні смоли та фенольні порошки. Також існував законсервований завод карбамідформальдегідного концентрату.
Примітки