Чоловічий хокейний турнір на зимових Олімпійських іграх 1998 в Нагано (Японія) став 19-м за ліком. Збірна Чехії, що постала після розпаду Чехословаччини 1993 року, здобула своє перше в історії зимове олімпійське золото, ставши лише сьомою країною, якій вдалося виграти олімпійський турнір з хокею. Змагання відбувалися з 7 по 22 лютого на аренах Big Hat та Aqua Wing.

Це були перші Олімпійські ігри, на яких Національна хокейна ліга (НХЛ) взяла перерву в чемпіонаті (17 днів — з 8 по 24 лютого), що дало змогу національним збірним залучити гравців НХЛ зі своїх країн. На відміну від баскетбольної команди мрії 1992 року, гравці якої з міркувань безпеки мешкали в готелі в Барселоні, хокеїсти НХЛ у Нагано проживали в Олімпійському селищі, позаяк рівень безпеки було істотно посилено.

Збірна Канади, попри вдалий старт у груповому етапі, поступилася Чехії в півфіналі в серії булітів. У матчі за бронзові нагороди Фінляндія перемогла Канаду. У фіналі Чехія здолала Росію з рахунком 1:0 і зобула золоту медаль, а воротар Домінік Гашек залишив свої ворота «сухими».

Попередній раунд Вказано місцевий час (UTC+9).

Група A

Група B

Втішний раунд

Матч за 13-те місце

Матч за 11-те місце

Матч за 9-те місце

Перший раунд

Група C

Група D

Фінальний раунд

Чвертьфінали

Півфінали

Матч за бронзові медалі

Фінал

Статистика

Середній вік Найстаршою командою турніру була збірна Канади із середнім віком 30 років. Наймолодшою стала збірна Казахстану — 26 років і 11 місяців. Середній вік чемпіонів, збірної Чехії, становив 27 років і 2 місяці. Загальний середній показник турніру — 28 років і 1 місяць.

Найкращі бомбардири МісцеГравець 1546108 2628104 369092 473692 545274 674376 745168 864262 963360 1062464 1161568

Склади команд-призерів Йозеф Беранек Ян Чалоун Роман Чехманек Їржі Допіта Роман Гамрлик Домінік Гашек Мілан Гейдук Мілан Гнілічка Яромир Яґр Франтішек Кучера Роберт Ланґ Давид Моравець Павел Патера Лібор Прохазка Мартін Прохазка Роберт Райхель Мартін Ручинський Владімір Ружичка-C Їржі Шлеґр Ріхард Шмеглик Ярослав Шпачек Мартін Страка Петр Свобода Павло Буре-C Валерій Буре Олег Шевцов Сергій Федоров Сергій Гончар Олексій Гусаров Валерій Каменський Даріус Каспарайтіс Андрій Коваленко Ігор Кравчук Сергій Кривокрасов Борис Миронов Дмитро Миронов Олексій Морозов Сергій Нємчинов Михайло Шталенков Герман Титов Андрій Трефілов Олексій Яшин Дмитро Юшкевич Валерій Зелепукін Олексій Житник Олексій Жамнов Акі-Петтері Берґ Туомас Грянман Раймо Хельмінен Самі Капанен Саку Койву-C Ярі Куррі Янне Лаукканен Єре Лехтінен Юха Лінд Юркі Лумме Ярмо Мюллюс Міка Ніємінен Янне Нійнімаа Теппо Нуммінен Вілле Пельтонен Кіммо Рінтанен Теему Селянне Арі Суландер Юкка Таммі Еса Тікканен Кіммо Тімонен Антті Термянен Юха Ілонен Джерело: Золото – Срібло – Бронза –

Нотатки до складів Декілька кадрових рішень генерального менеджера збірної Канади Боббі Кларка викликали суперечки. Капітаном команди було призначено Еріка Ліндроса, хоча серед гравців були такі давні лідери, як Вейн Грецкі, Стів Айзерман та Рей Бурк (на той момент Кларк обіймав посаду генерального менеджера клубу НХЛ «Філадельфія Флаєрз», за який виступав Ліндрос). Неочікуваним стало обрання до складу Роба Замунера, тоді як Марк Мессьє, Адам Оутс, Рон Френсіс, Дуг Гілмор та Скотт Нідермаєр до заявки не потрапили. Японські вболівальники були розчаровані, коли їхній улюбленець Пол Карія — канадець японського походження і одна з головних зірок збірної — пропустив Ігри через травму голови, отриману внаслідок кросчеку Гері Сутера в матчі регулярного сезону НХЛ.

Запам’яталася також серія булітів у півфінальному матчі проти Чехії, коли головний тренер канадців Марк Кроуфорд вирішив довірити виконання буліта захисникові Реєві Бурку замість результативних нападників Вейна Грецкі та Стіва Айзермана. Деякі хокейні оглядачі критикувала це рішення (Бурк, як і решта чотирьох канадських виконавців, не реалізував свою спробу), інші ж його захищали, зазначаючи, що Бурк вважався одним із найкращих тогочасних снайперів, тоді як Грецкі традиційно не надто вдало виконував виходи сам на сам.

Суперечки З’ясувалося, що шведський хокеїст Ульф Самуельссон подав заявку на отримання громадянства США. За чинним на той час законодавством Швеції набуття іноземного паспорта автоматично призводило до втрати шведського громадянства. Самуельссона усунули від участи в турнірі після першого матчу проти Білорусі, однак Швеція зберегла очки, здобуті в тій грі. Олімпійський комітет Чехії вважав, що шведам мали анулювати результат, і подав протест до Спортивного арбітражного суду, який, утім, було відхилено, Story #72–Reporter's scoop reveals that Samuelsson is not a Swede in Nagano-98..

Збірна США, у складі якої було 17 гравців НХЛ, вибула вже в першому матчі стадії плей-оф, після чого хокеїсти розгромили свої номери в Олімпійському селищі. Було пошкоджено три апартаменти, зламано десять стільців і використано три вогнегасники; шість стільців і один вогнегасник викинули з п’ятого поверху у внутрішній двір.

Підсумкові місця Збірна 4-те 5-те 6-те 7-ме 8-ме 9-те 10-те 11-те 12-те 13-те 14-те Ці підсумкові місця наведено відповідно до класифікації IIHFIIHF Media Guide and Record Book (2011) p. 118, однак що НХЛ, що МОК вважають, що всі команди, які поступилися в чвертьфіналах, мають однакове підсумкове п’яте місцеNational Hockey League Official Guide and Record Book (2002) p.13LA84 foundation Official Report of the XVIII Olympic Winter Games p.168.

Примітки

Джерела

Посилання

https://web.archive.org/web/20120613015209/http://hokej.snt.cz/oh/oh1998.html http://www.hockeyarchives.info/JO1998.htm Hockey Nut – 1998 Olympic Hockey Marcolympics – Ice Hockey 1998 IIHF: Nagano 1998 in Web Archive la84 foundation – Nagano 1998 Official Report (171–180)