Приватне акціонерне товариство Завод металургійних конструкцій «УКРСТАЛЬ Дніпро» — одне з найбільших підприємств будівельної промисловості України, що спеціалізується на виробництві металевих конструкцій для промислових та цивільних будівель. Розташоване в Новокодацькому районі міста Дніпро, на межі місцевостей Нові Кодаки та Фабрика, поблизу вантажної залізничної станції Кайдацька.

Назви підприємства

1890 — 1930 — Мостовий цех Олександрівського південно-російського заводу Брянського Акціонерного Товариства (згодом Дніпропетровський металургійний завод імені Г. І. Петровського) 1930 — 1962 — Дніпропетровський завод металоконструкцій імені В. М. Молотова 1962 — 1996— Дніпропетровський завод металоконструкцій імені І.В. Бабушкіна 1996 — 2017 — Відкрите акціонерне товариство Дніпропетровський завод металоконструкцій імені І. В. Бабушкіна.

Соціальні фонди В радянський час на балансі підприємства знаходилось Професійно-технічне училище N° 21 з гуртожитком та їдальнею. 1 вересня 1993 року постановою Кабінету Міністрів України їх було передано в комунальну власність Дніпропетровська.

Історія

1890-1941 У 1890 році в складі Олександрівського Південно-російського заводу Брянського Акціонерного Товариства було відкрито мостовий цех, призначенням якого було зварювання металевих конструкцій мостів та залізниць. У складі цеху були розмічувальні та інструментальні майстерні, кузня. Цех випускав близько 10 тисяч тонн клепаних продукції на рік.

У 1912 — 1914 роках на базі старого мостового цеху Брянського заводу було збудовано нове виробництво потужністю 16 тисяч тонн мостових та металевих конструкцій на рік.

У березні 1918 року, під час влади більшовиків, в мостовому цеху було збудовано кілька броньованих платформ для боротьби з наступаючими німецькими та австро-угорськими військами. Значна частина обладнання цеху та всього заводу була вивезена до РСФРР.

У 1920 році, з остаточним утвердженням радянського режиму, почалась реконструкція цеху.

У 1930 році мостовий цех Дніпропетровського металургійного заводу імені Г. І. Петровського було виокремлено в Дніпропетровський завод металоконструкцій, якому було присвоєно ім'я В'ячеслава Михайловича Молотова.

Виробнича потужність підприємства у 1930 році становила 25 тисяч тонн мостів та металоконструкцій на рік.

Протягом 1930-х років на заводі було виготовлено конструкції залізничних мостів через Волгу поблизу Костроми, Саратова, Горького, Оку, Зею, металоконструкції для Сталінградського і Харківського тракторних заводів, Кузнецького і Магнітогорського металургійного заводів.

У 1939 році на заводі під керівництвом Євгена Патона було вперше в Радянському Союзі освоєне автоматичне зварювання під шаром флюсу.

У 1930-ті роки виробнича потужність заводу складала 30 тисяч тонн клепаних та зварювальних мостів та металоконструкцій на рік.

Під час німецької окупації Дніпропетровська завод було евакуйовано до міста Новокузнецьк.

1943-1991 При відступі нацистів завод був повністю зруйнований. Після звільнення Дніпропетровська у 1943 році розпочалось відновлення підприємства, яке після закінчення Другої світової війни було реконструйовано на новій технічній базі.

На початку 1947 року завод досяг об'єму виробництва довоєнного 1940 року.

У 1947 році завод отримав орден Трудового Червоного Прапора за успішне виконання завдання уряду з відновлення чорної металургії Півдня СРСР.

Наприкінці 1950 року завод перевищив довоєнні об'єми виробництва і достроково виконав четвертий п'ятирічний план відновлення та розвиток народного господарства СРСР (1946—1950).

Так, завод брав участь у відбудові ДніпроГЕС, заводів імені Петровського, Запоріжсталь, Криворіжсталь, імені Дзержинського, ДЗМО, Комінтерну, Карла Лібнехта, трубопрокатного заводу імені Леніна, Нікопольськогопівденно трубного заводу, Тульського заводу.

Протягом 1950-х - 1980-х на ДЗМК було виготовлено металоконструкції найбільшої у світі доменної печі N° 9 для гірничо-металургійного комбінату Криворіжсталь, телевізійних башт у Ленінграді (висота 315 м.) та у Києві (висота 386 м.), суцільно зварювального металевого мосту через Дніпро у Києві, унікального розвідного мосту в Ленінграді.

У 1962 році, в зв'язку із виключенням В. М. Молотова з КПРС, завод був перейменований на честь Івана Васильовича Бабушкіна.

За післявоєнний період заводом було виготовлено більше 45 комплектів металоконструкцій доменної печі, 35 комплектів мартенівських печей, 25 прокатних станів, 20 гідротехнічних і теплових електростанцій, понад 50 щогл і веж для радіо і телецентрів.

У 1960—1991 завод виготовляв металоконструкції для країн Неприєднання: Індії, Індонезії, Китаю, Єгипту, Гвінеї, КНДР, Югославії, Фінляндії, Алжиру, Ірану, Пакистану, Нігерії, Лівії, Анголи, Іраку, Сирії та Варшавського Договору: Куби, Угорщини, Болгарії, Монголії, а також деяких країн НАТО як-от Туреччини.

Після Чорнобильської катастрофи на підприємстві було споруджено армований каркас для саркофага й балки перекриття зруйнованого реактора 4-го енергоблоку.

1991-2022 У 1996 році підприємство стало відкритим акціонерним товариством. У грудні 2004 році корпорація Індустріальний союз Донбасу придбав 99,8 % акцій заводу. У 2005 році завод увійшов до фінансової групи ВАТ «Укрстальконструкція».

У 1990-ті на заводі було виготовлено металоконструкції для заводів Азовсталь, Алчевського металургійного комбінату, Алчевського коксохімічного заводу, Дніпропетровського металургійного заводу імені Г. І. Петровського , Міжнародного виставкового центру в Києві, криволінійного мосту через Дніпро в Запоріжжі.

Протягом 2000-х — 2010-х було виготовлено металоконструкції для стадіону Дніпро-Арена в Дніпропетровську, мостів над затокою Гавань у Києві та через Західну Двіну у м. Верхньодвінськ в Білорусі, Новоград-Волинського заводу керамічної плитки, ангару для обслуговування пасажирських літаків у Росії (перекритий восьма фермами у прольоті довжиною 144 метри і вагою 327 тонн кожна). Для ромислових об'єктів було виготовлено металоконструкції: повітрянагрівачі для доменних печей Азовсталі, машини безперервного лиття заготовок для Алчевського металургійного комбінату та Дніпропетровського металургійного заводу, конструкції киснево-конвертерного цеху для Арселор Міттал Кривий Ріг , конструкції для Алчевського коксохімічного заводу.

З об'єктів торговельної інфраструктури було споруджено каркаси будівель "Гіпермаркету" в Броварах, торговельних центрів "Магелан" у Харкові та "Караван" у Дніпрі, "Ашан" у Києві та Макіївці, "Відень" в Чернігові, ТРЦ "Нікольський" у Харкові.

28 квітня 2017 року, в зв'язку із декомунізацію, завод був перейменований на «УКРСТАЛЬ Дніпро».

Сучасність Встановлені виробничі потужності підприємства складають 65 тисяч тонн металоконструкцій на рік. Основні види продукції мостові конструкції всіх видів, металоконструкції для металургійного комплексу, металеві каркаси різних промислових споруд, зокрема доменних печей, конвертерних цехів, машин постійного лиття заготовок, конструкції промислових та цивільних будівель, поємники об'ємом від 50 до 100 000 кубометрів, двутаврові балки будь-яких розмірів, конституції за індивідуальним замовленням.

Продукція заводу сертифікована в системі УкрСЕПРО, в також за системою менеджменту якості за стандартом ISO 9001-2008 (Німеччина), що підтверджує якість зварювальних технологій підприємства.

Джерела

Дніпропетровський завод металоконструкцій імені І. В. Бабушкіна Архів оригіналу. 31 березня 2016. Суховерко О. І. Дніпропетровський завод металоконструкцій імені І. В. Бабушкіна// Енциклопедія Сучасної України Київ: 2008 - Том. 8. УКРСТАЛЬ Дніпро|Про компанію

Примітки