Марко́ Григо́рович Вайнште́йн (20 серпня 1894, Конотоп — 7 серпня 1952, Кратово, Московська область) — український радянський живописець, графік, музеєзнавець, дослідник історії живопису та архітектури, реставратор, педагог.
Життєпис Марко Григорович Вайнштейн народився 20 серпня 1894 року в місті Конотоп. Дитячі та юнацькі роки провів у рідному місті, де відвідував художню майстерню Лисенка. Початкову освіту здобував у Конотопській комерційній школіН. Дмитренко. Щоб пам'ятали… (Трагічні долі провінційних музейників Північного Українського Лівобережжя 20–30-х років ХХ ст.) // Ніжинська старовина. — Вип. 10 (13), 2010, — с. 161.. У шістнадцятирічному віці переїхав до Києва та вступив до Київського художнього училища, в якому навчався упродовж 1912—1917 років. Відтак працював у студії художника Олександра Мурашка.
З 1917 року обіймав посаду завідувача Конотопського окружного музею. За його керівництва музей значно розширив фонди, отримав нові приміщення та був переведений на державне фінансування. У 1920-х роках організував низку експедицій з обстеження історичних садиб, культових споруд та пам'яток матеріальної культури. Цей період вважається одним із найпродуктивніших у формуванні музейної колекції.
У 1920-х роках Марко Вайнштейн активно долучався до організації краєзнавчих музеїв в Україні, викладав у закладах освіти Східної України. З травня 1925 року по червень 1931 року був завідувачем Чернігівського державного музею та членом Чернігівського наукового товариства. Нарівні з музейною роботою вів активну діяльність з охорони пам'яток культури. Під час окружного з'їзду безвірників відмовився підтримати рішення про закриття храмів, аргументуючи це обов'язком музейного працівника захищати пам'ятки старовини. Перевірка районною партійною комісією ідеологічного стану Чернігівського музею в червні 1931 року виявила, що в установі мало застосовувалися «соціалістичні методи роботи», були нарікання й на соціальне походження працівників. У результаті директора музею Вайнштейна звільнили з посади за звинуваченням в антирадянській діяльності.Скарбниця української культури: Збірник наукових праць. — Вип. 21 / Чернігівський історичний музей, НСКУ; Редколегія: О. Б. Коваленко та ін. — Чернігів, 2020. — с. 126.
У 1929—1933 роках працював реставратором та директором художньо-реставраційних майстерень Києво-Печерської лаври, очолював Всеукраїнську художньо-реставраційну та репродукційну майстерню (ВХРРМ). Під його керівництвом створили відділ реставрації архітектури та провели значний обсяг реставраційних робіт. Унаслідок політичних чисток у 1933 році діяльність майстерні припинили.Збірник матеріалів наукової конференції «Національний український музей: часи, люди, долі» — МКУ, НМІУ, НХМУ, НМДМУ. — Житомир: Бук-Друк, 2024. — С. 264.
1933 року переїхав до Москви. У 1934—1939 роках працював у Центральному антирелігійному музеї, створюючи живописні твори для музейних експозицій. Із 1939 року викладав живопис і рисунок у Московському обласному художньому педагогічному училищі образотворчих мистецтв імені повстання 1905 року, а з 1949 року — у Московській середній художній школі.
У повоєнний період активно займався творчістю, був членом Московської спілки художників. У 1948 році виключений зі складу спілки, а у 1949 році звинувачений у космополітизмі й усунутий від викладацької діяльності. Після цього працював переважно вдома, створивши серію акварельних і графічних ілюстрацій за мотивами творів відомих письменників.
Загинув 7 серпня 1952 року під колесами поїзда на станції Кратово поблизу Москви.
Творчість Марко Вайнштейн працював у жанрах портрета й пейзажу, створював акварелі та графічні ілюстрації. Його творчості властиві ліризм, увага до світлових і колористичних ефектів, а також інтерес до психологічної характеристики образу. Брав участь у художніх виставках в Україні та Росії з 1927 року, зокрема у Першій всеукраїнській виставці Асоціації революційного мистецтва України в Харкові.
Основні твори «Ранньою весною» (1945); «Озеро Сенеж» (1947); «Зимовий пейзаж» (1951); «Новий хліб» (1952).
Примітки
Посилання Кривко Я. «Художники-земляки» // Радянський прапор. — 1977. — 16 січня. Борошнєв В. «Ще одне ім'я в історії міста» // Конотопський край. — 1998. — 15 квітня. Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об'єднання «АС-Медіа», СумДУ, 2003. — С. 74. Вайнштейн Марко Григорович / Т. І. Березюк // Енциклопедія Сучасної України / редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023.