Нематеріальна культурна спадщина Індонезії – це елементи індонезійської народної культури громад, а саме мова, музика, танці, церемонії та інші, що є спільними для спільноти або суспільства і розвивається з покоління в покоління, підтримуючись традицій. Визначення нематеріальної культурної спадщини здійснюється 11 регіональними Центрами збереження культурних цінностей Індонезії, які подають документи на розгляд Експертної групи з питань нематеріальної культурної спадщини Індонезії, яка робить рекомендації щодо визнання елементу нематеріальною культурною спадщиною регіону або країни. Остаточне рішення приймає Міністерство освіти, культури, досліджень та технологій Індонезії. За період з 2013 по 2025 роки загальна кількість індонезійських об'єктів нематеріальної культурної спадщини країни становить 2727 об'єкта культурної спадщини.
Правова основа Облік та визначення нематеріальної культурної спадщини (НКС) в Індонезії ґрунтується на:
Законі № 28 від 2014 року про авторське право Додаток до Державного вісника Республіки Індонезія № 5599; Постанова Президента Республіки Індонезія № 78 від 2007 року щодо ратифікації Конвенції ЮНЕСКО про охорону нематеріальної культурної спадщини 2003 року; Постанова Президента № 7 та № 14 від 2015 року; Постанова Міністра освіти та культури № 1 від 2012 року щодо організації та робочих процедур Міністерства освіти та культури з останніми змінами, внесеними Постановою Міністра освіти та культури № 25 від 2014 рокуBerita Negara Republik Indonesia Tahun 2014 Nomor 459; Постанова Міністра освіти та культури № 106 від 2013 року щодо нематеріальної культурної спадщини ІндонезіїPeraturan Menteri Pendidikan dan Kebudayaan Nomor 106 Tahun 2013.
Визначення елементів списку Індонезія прийняла Конвенцію про охорону нематеріальної культурної спадщини у 2003 році та ратифікувала у 2007 році. Після цього Індонезія була зобов'язана реєструвати культурні елементи та організовувати їх захист. Управління культурної спадщини та дипломатії Індонезії при Міністерство освіти, культури, досліджень та технологій проводить визначення нематеріальної культурної спадщини країни, тобто надання статусу нематеріальної культурної спадщини Індонезії на основі рекомендації Експертної групи з питань нематеріальної культурної спадщини Індонезії. Controversial Intangible Heritage in Indonesia. Handbook on Intangible Cultural Practices as Global Strategies for the Future (pp.165-177) December 2024
Визначення нематеріальної культурної спадщини пропонується регіональним урядом у співпраці з корінними громадами як сторонами, відповідальними за збереження культурних творів після визнання нематеріальною культурною спадщиною. Визначення об'єктів здійснюється з метою захисту та збереження нематеріальної культурної спадщини на території Індонезії. Діяльність знаходження та документування елементів для подання на розгляд Експертної групи з питань нематеріальної культурної спадщини Індонезії здійснюється Культурною службою провінційного рівня, має 11 регіональних Центрів культурного збереження, які розташовані у провінціях Ачех, Західна Суматра, Острови Ріау, Західна Ява, Джок’якарта, Західний Калімантан, Балі, Малуку, Південне Сулавесі, Північне Сулавесі, Папуа.Sistem warisan budaya takbenda – tantangan pelestarian budaya dalam perspektif lintas budaya M.Poplawska Keteg Jurnal Pengetahuan Pemikiran dan Kajian Tentang Bunyi 25(2):158-180 December 2025
За період з 2009 по 2018 рік було зареєстровано 8065 культурних елементів. В 2013 році 77 культурних творів було додано, 96 культурних творів у 2014 році, 121 культурний об'єкт у 2015 році, по 150 культурних творів у 2016 та у 2017 роках та 225 культурних творів у 2018 році. У 2018 року у списку нематеріальної культурної спадщини Індонезії було 819 культурних творів з усіх регіонів Індонезії. У 2024 році кількість елементів списку НКС Індонезії дорівнювала 2213 об'єктів. +Динаміка створення списків нематеріальної культурної спадщини на території ІндонезіїРікКількість201377KATALOG WARISAN BUDAYA TAKBENDA INDONESIA 2018 Buku Dua2014962015121201615020171502018225201926720201532021289Kemdikbudristek Tetapkan 289 Warisan Budaya Takbenda Indonesia Tahun 20212022200202321320242712025514Всього2727
Елементи списку НКС ЮНЕСКО Індонезії Пропозиції щодо включення елементів нематеріальної культурної спадщини до списку ЮНЕСКО подаються місцевими органами влади та корінними громадами до Міністерства освіти та культури Індонезії. На 2024 рік п'ятнадцять об'єктів нематеріальної культурної спадщини Індонезії включено до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО:
У 2003 році індонезійський ваянг був визнаний шедевром усної та нематеріальної спадщини людства, а в 2008 році включений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. У 2005 році індонезійський керіс був визнаний шедевром усної та нематеріальної спадщини людства, а в 2008 році був включений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. У 2009 році індонезійський батік був включений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. У 2010 році індонезійський був включений до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства. У 2011 році танець Саман був включений до Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони. Нокен, виріб народу Папуа, багатофункціональна сумка, виготовлена шляхом в'язання або ткацтва, у 2012 році була включена до категорії Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони. були включені до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства у 2015 році. , мистецтво суднобудування в Південному Сулавесі, було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства у 2017 році Традиції , було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства у 2019 році Пантун було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства у 2020 році Гамелан було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства у 2021 році була включена до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства у 2023 році Культурні практики та вирази, пов'язані з балафоном та у Малі, Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуарі та Індонезії було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства у 2024 році Кебая: знання, навички, традиції та практики було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства у 2024 році Виконавське мистецтво було включено до категорії Списку нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони у 2024 році.
Галерея елементів нематеріальної культурної спадщини Індонезії у списку ЮНЕСКО
Категорії нематеріальної культурної спадщини Індонезії Згідно з конвенцією ЮНЕСКО 2003 року про охорону нематеріальної культурної спадщини, списки НКС Індонезії охоплюють п'ять основних сфер, які формують її категорії, кожна з яких та її пояснення включаютьWARISAN BUDAYA TAKBENDA INDONESIA Penetapan Tahun 2013 (Buku 2) Direktorat Jenderal Kebudayaan Kategori Warisan Budaya Takbenda referensi.data.kemendikdasmen.go.id:
1. Усна традиція та вираження
Культурні твори Індонезії, що входять до усних традицій та виразів, це:
Мова: писемність, діалект, граматика, мовленнєві акти, рівні мови; Давні рукописи: у формі книг, літописів, написаних на матеріалах (камінь, мідь, пальмове листя, кора-далуванг, бамбук), писемностей, архівів; мов та писемностей, що більше не використовуються; зображення у рукописах. Давні рукописи можуть бути у формі книг, угод, сімейних листів, особистих листів, священних книг, збірок пісень; Традиційні ігри та види спорту: їх функція (розваги та дозвілля, релігійні ігри, види спорту); їх форма гри (змагання та без змагання); тип гри (такрау-сепак рага, дзиґи, повітряні змії); правила гри; характеристики гравців; одяг, що використовується для гри; час гри; матеріали для гри; та місце гри; Пантун: зміст вірша, рима вірша, граматика розмовної мови, коли його читають, правила читання, місце, хто його читає, мета читання, форма читання; Народні казки; Мантра (вплив місцевої культури); Молитва (вплив релігії); Народні пісні.
2. Виконавське мистецтво:
Виконавське мистецтво в Індонезії складається з:
Танець: рухові схеми (концентричні, рознесені); танцюристи (стать), місце для танцю; супровідна музика; костюми (кольори одягу, аксесуари, мотиви одягу); освітлення; склад (груповий, індивідуальний, змішаний тощо); мета (сакральний, профанний); вид та форма танцю; Вокальне мистецтво: співак, одяг, текст пісні, тексти пісень, інструменти, місцезнаходження, час, жанр; Музичне мистецтво: музичні інструменти, види музики, цілі, виконавці; Театральне мистецтво: сцена, актори, костюми, час, місце проведення, освітлення.
3. Громадські звичаї, обряди та святкування:
Громадські звичаї, обряди та свята складаються з:
Традиційні церемонії: індивідуальний життєвий цикл (народження, ініціація, шлюб, смерть) та колективний життєвий цикл (очищення села, ньядран); мета (священна, для запобігання лиху); місце; учасники; час; правила (заборони та рекомендації), етапи проведення церемонії; обладнання; Звичаєве право: зміст (хто його видає, хто регулюється, що регулюється, форма регулювання та звичаєві санкції); Система соціальної організації: хто лідер ( населений пункт, релігія, уряд); структура (ієрархія); заборони та рекомендації; сфера соціальної організації; Традиційна система спорідненості; Традиційна економічна система; Традиційні фестивалі: мета (священне, для запобігання стихійному лиху); місце та час проведення; хто учасники; правила (заборони та рекомендації), етапи фестивалю; обладнання;
4. Знання та поведінкові звички щодо природи та Всесвіту:
Знання та поведінкові звички щодо природи та Всесвіту, що складаються з:
Знання про природу; Космологія (астрологія; датування; навігація); Місцева мудрість: пом'якшення наслідків стихійних лих, збереження довкілля, толерантність, гармонія життя; Традиційна медицина: методи та матеріали лікування, цілителі; фактори, що викликають захворювання.
5. Традиційні ремісничі навички та майстерність
Традиційні ремісничі навички та майстерність, що складаються з
Традиційні технології (процес виробництва, призначення, важливість технологій для місцевої громади); Традиційна архітектура (процес проектування); виробник; напрямок фасаду будівлі; функції простору; статус будівлі. Традиційний одяг: (філософія форми, матеріалу, оздоблення, кольору, типу аксесуарів до одягу); статус та стать власника; час та порядок використання; функція; Традиційні аксесуари; Традиційні ремесла: матеріали; інструменти; ремісники; техніки роботи (в'язання, кування, ткацтво, різьблення, ткацтво) Традиційна кухня: рецепти; харчові інгредієнти; процеси ( випікання на камені, пінданг, копчення, ферментація, приготування їжі з піском, запікання, гриль, приготування на пару, запікання з багнюкою); кухар (вік, стать), час подачі, місце подачі, процедури подачі, призначення, засоби подачі (мушлі, кераміка, листя, плетені мушлі); значення їжі (відновлення духу, успіх, чистота), спосіб вживання їжі (руками або за допомогою інструментів). Транспортні засоби: знання про тварин, яких можна використовувати для пересування; знання про створення видів транспорту;