Булат Олександр Федотович ( 1896, Лохвиця — 3 вересня 1937, Москва) — український радянський інженер-механік, фахівець у галузі залізничного транспорту, сигналізації та зв'язку, винахідник. Один із керівників і розробників систем зв'язку на залізницях СРСР у 1920–1930-х роках, учасник проєктування Московського метрополітену. Репресований у період Великого терору, реабілітований посмертно.
Життєпис Олександр Федотович Булат народився 15 серпня 1896 року в Лохвиці в багатодітній родині залізничника. По батьківській лінії походив із роду українських залізничників Булатів, за материнською — з родини полтавських купців і промисловців Ісаєвих. Дитячі роки провів у Ворожбі та Сумах.
У 1913 році закінчив Сумське реальне училище. Навчався в Санкт-Петербурзькому інституті інженерів шляхів сполучення, який закінчив за спеціальністю, пов'язаною з експлуатацією та електрифікацією залізниць.
Професійна діяльність Після завершення навчання працював інженером на Південній та Донецькій залізницях, обіймав посади начальника дистанції, керував окремими дільницями залізничного господарства. Займався питаннями електрифікації, сигналізації та зв'язку на транспорті.
У 1926 році був переведений до Москви, де працював у Центральному управлінні сигналізації і зв'язку Народного комісаріату шляхів сполучення СРСР (НКШС). Від 1926 — виконувач обов'язків начальника, від 1931 — начальник управління, від 1935 — головний інженер і заступник начальника Центрального управління сигналізації і зв'язку НКШС СРСР.
На початку 1930-х років був одним із керівників і авторів проєктних рішень зі спорудження Московського метрополітену, зокрема в частині систем зв'язку, диспетчерського керування та автоматичних блокувань, що мали забезпечити безпеку руху поїздів у підземних умовах.
Наукова та винахідницька робота Олександр Булат є автором численних винаходів і науково-технічних розробок у сфері залізничного телефонного, селекторного та диспетчерського зв'язку, значна частина яких була впроваджена у виробництво. У 1931 році передав у власність НКШС низку запатентованих технічних рішень, пов'язаних із системами зв'язку та управління рухом.
Активно публікувався у фахових виданнях, зокрема в журналі «Железнодорожное дело». У 1935 році за його редакцією вийшла колективна праця «Связь на железнодорожном транспорте», яка узагальнювала сучасний на той час стан розвитку засобів зв'язку на залізницях і стала важливим довідковим виданням для інженерів-практиків.
Основні праці Дальнее телефонирование и телефонные трансляции (1927); Расчёт установок селекторной связи (1931); серія статей з питань лінійного, диспетчерського та станційного зв'язку (1931).
Репресії та загибель У жовтні 1936 року був усунений з усіх посад за звинуваченням у «безгосподарності». Наприкінці того ж року направлений до Ярославської області РСФСР, де працював заступником начальника та головним інженером на будівництві залізничних вузлів у системі тресту «Транссигнал».
29 квітня 1937 року заарештований органами НКВС. Обвинувачувався у шкідництві та підриві соціалістичної економіки. 3 вересня 1937 року Військова колегія Верховного Суду СРСР винесла вирок — вища міра покарання. Того ж дня Олександра Булата було розстріляно в Москві. Місце поховання невідоме.
У 1956 році реабілітований посмертно; офіційно визнано відсутність складу злочину в його діях.
Посилання Сумщина в іменах: Енциклопедичний довідник. — Суми: Рекламно-видавниче об'єднання «АС-Медіа», СумДУ, 2003. — сс. 67-68. Булат Олександр Федотович / В. Б. Звагельський // Енциклопедія Сучасної України / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк; НАН України, НТШ. — Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2004. Реабілітовані історією. Сумська область. У трьох книгах. Книга перша. — Суми: Видавничо-виробниче підприємство «Мрія-1», 2005. — сс. 130—134. Іванова І. Б., Звагельський В. Б. Булат Олександр Федотович // Енциклопедія Сумщини. Випуск 1. — Суми. — 1998. — сс. 14-15.