Европейський Конґрес Українців, абревіатура ЕКУ - об'єднання українських організацій, створене для організації роботи українських громад Західної Європи з метою утвердження їх провідної ролі в питанні правдивого пояснення української національної справи в країнах проживання українців та проведення кропіткої просвітницько-агітаційної діяльності серед корінного населення стосовно віковічної української ідеї — здобуття українським народом незалежності і створення самостійної, соборної української держави.

Історія ЕКУ 31 грудня 1948 року – 4 січня 1949 року в Лондоні відбулася V Конференція українських громадських допомогових комітетів Європи, учасники якої створили Українське міжкрайове суспільно-громадське об’єднання для виборів керівних органів першого Координаційного Осередку Українських Громадських Центральних Установ (КОУГЦУ). Установчі збори пройшли в центральному домі Союзу українців у Великій Британії.

У січні 1949 року КОУГЦУ отримав повноваження від українських суспільно-громадських установ Європи, Азії та Африки представляти і захищати національні і громадські інтереси майже двохсоттисячної спільноти українських емігрантів. У 1949–1991 роках КОУГЦУ представляв національні та громадські інтереси українців і українських громад у 21 країні Європи.

Головними завданнями 1949–1991 роках були:

координувати діяльність членства існуючих українських центральних громадських установ; захищати й представляти національні та громадські інтереси українців-емігрантів; допомагати при засновуванні українських центральних громадських установ в тих країнах, де проживають українці; допомагати своїм членам в різних ділянках суспільно-громадського й культурно-освітнього життя та сприяти громадській і культурній діяльності в українських громадах суміжних країн, котрі не стали членами КОУГЦУ; нав’язувати і утримувати співпрацю з українськими центральними організаціями, об’єднаннями й установами інших континентів і, зокрема, захищати принцип незалежності й самостійності України і державницьких інтересів та соборности українського народу.

У зв'язку з проголошенням у 1991 році незалежності України, робота ЄКУ була переорієнтована на допомогу українському народові в побудові національно-демократичного ладу та ринкових відносин, сприяння співпраці між європейськими державами та Україною, підтримувати різні заходи України щодо співпраці з європейськими країнами і її вступу в політичні й економічні структури Європейського Союзу та реалізувати програми, які цим заходам сприяють.

У 1994 році в Празі (Чехія), на VIII-му З’їзді Координаційного Осередку Українських Громадських Центральних Установ, членами якого в той час були 12 українських громадських організацій з 8-ми країн західної Європи, КОУГЦУ було переіменовано на Европейський Конгрес Українців (ЕКУ). З цього часу він розгорнув діяльність у Центральній та Східній Європі.

На празькому З’їзді було доповнено й усучаснено Статут ЕКУ, який сприяв прийняттю нових членів, зокрема з середньої та східної Європи. Нині ЕКУ захищає національні інтереси й координує діяльність 30-ти українських суспільно-громадських організацій у 23 державах Європи: Бельгії, Болгарії, Боснії і Герцеговині, Великій Британії, Голландії, Греції, Данії, Іспанії, Естонії, Латвії, Литви, Німеччини, Польщі, Румунії, Сербії, Словаччини, Угорщини, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції.

ЕКУ є організатором або співорганізатором різних заходів загальнонародного та європейського рівня. Зокрема, 22-23 жовтня 1999 року у Будапешті ЕКУ з нагоди свого ювілею  організував Першу європейську конференцію української молоді, під гаслом „Українська молодь Європи на порозі ХХІ століття”. Складовою частиною „Золото-ювілейної” IV Наради Голів ЕКУ 3–7 листопада 1999 року в Кошицях (Словаччина) стало урочисте відзначення 50-річчя діяльності ЕКУ, яке проходило під захистом Президента Словацької республіки Рудольфа Шустера. З нагоди відзначення 50-річчя ЕКУ та в рамках 46-го свята культури русинів-українців Словаччини 16–17 червня 2000 року у Свиднику відбулась Міжнародна наукова конференція „Десять років демократії (1989-2000). Здобутки і витрати”, організатором якої був ЕКУ разом з українськими установами Пряшівщини. Доповіді науковців і громадських діячів з України, Словаччини, Чехії та Канади про сучасний стан українських національних меншин Карпатського регіону опубліковано в збірнику наукових доповідей. ЕКУ був також і співорганізатором Міжнародної наукової конференції „Олександр Духнович і наша сучасність”, яка проходила у Пряшеві та Свиднику 20–23 червня 2003 року з нагоди 200- річного ювілею з дня народження визначного педагога, суспільно-громадського діяча та народного будителя Закарапаття й Пряшівщини. На Конференції були присутні науковці-доповідачі з семи країн Європи та суспільно-громадські діячі з Словаччини й закордоння.

Сучасність 30 листопада 2019 року на XIII з'їзді ЕКУ в Празі обрано на 4 річний термін управу ЕКУ у складі Богдан Райчинець (президент), Мирослав Гочак (віцепрезидент), Віктор Бандурчин (секретар), Микола-Мирослав Петрецький, Ярослава Хортяні, Петро Ревко і Галина Маслюк.

27-28 травня 2023 року у Берліні відбулись чергові збори ЕКУ в яких взяли участь 50 представників українських громад Європи та гості організації. Під час нарад в ході З’їзду було підкреслено інтерес громад підсилювати мережування організацій в Європі, а також координації на міжнародному рівні для протидії російським впливам. Було обговорено розвиток дій робочих груп ЕКУ (дипломатичної, громадської, гуманітарної, інформаційної) і регіональних платформ організації. Під час З’їзду свою діяльність представили неформальні об'єднання та організації, зокрема з Німеччини, Чехії, Польщі, Молдови, Чорногорії, Північної Македонії та Грузії. ЕКУ обрало керівництво організації та прийнято нові організації до його складуУ Берліні відбувся з’їзд Європейського конгресу українців. 29.05.2023, 16:22.

В червні 2023 року Европейський конгрес українців (ЕКУ) та Український центр безпеки і співпраці (УЦБС) відкрили представництво ЕКУ в м. Києві та співпрацю щодо протидії російським впливам у світіЄвропейський конгрес українців і Український центр безпеки відкривають представництво в Києві. 30.06.2023, 00:40.

Голови КОУГЦУ (1949 - 1994) Василь Мудрий (1949); Юрій Студинський (1950-1952); Антін Мельник (1953-1979); Степан Мудрик (1979-1990); Ілля Дмитрів (1990-1992); Омелян Коваль (1992-1994).

Голови ЕКУ (1994 - 2026) Омелян Коваль, Бельгія (1994-1995); Юрій Рейт, Польща (1995-1996); Левко Довгович, Словаччина (1997-2005); Ярослава Хортяні, Угорщина (2005-2019). Богдан Райчинець, Чехія (2019-)

Члени ЕКУ в 2026 році Асоцiація Українців у Фінляндії. Дансько-Українське товариство; Конґрес Українців Естонії; Культурне товариство "Любляна - Київ" (Словенія); Національний Конгрес Українців Молдови; Об'єднання українських організацій у Німеччині; Об'єднання українців у Польщі; Об'єднання українців у Франції; Репрезентативний комітет української громади Франції; Союз русинів-українців Словаччини; Союз русинів-українців Сербії; Союз скавтів "Пласт" (Словаччина); Союз українців у Великій Британії; Союз українців Румунії; Спілка українських організацій Болгарії "Мати Україна"; Спілка Українців Португалії; Товариство Українців Бельгії; Товариство Української Культури в Угорщині; Товариство української діаспори в Греції "Українсько-грецька думка"; Товариство української мови, літератури і культури «Просвіта» (Сербія); Українська асоціація "Добра справа" (Чорногорія); Українська громада Іспанії за права, честь і гідність українців; Українська громада Республіки Хорватія; Українська громада в Північній Македонії ім. Лесі Українки; Українська ініціатива в Чеській Республіці; Федерація українських асоціацій в Іспанії; Християнське товариство українців Італії.

Асоційовані члени Асоціація Українців Данії (Данія); Спілка українських організацій в Іспанії КРАІ (Іспанія); Товариство українсько-кіпрської дружби (Кіпр); Українська громада в Гетеборзі (Швеція); Українське культурно-просвітне товариство "Кобзар", м.Загреб (Хорватія); Фонд Uniters, м.Варшава (Польща); Фонд Український дім, м.Варшава (Польща); Фундація української громади Мальти (Мальта); Фундація "Українці в Нідерландах" (Нідерланди); Центральна спілка українців Німеччини. Головна управа ЕКУ (2019-2023)

Богдан Райчинець, президент (Чехія, Прага). Мирослав Гочак, віцепрезидент (Сербія, Новий Сад). Віктор Бандурчин, секретар (Словаччина, Михайлівці). Ярослава Хортяні (Угорщина, Будапешт). Петро Ревко (Велика Британія, Манчестер). Микола-Мирослав Петрецький (Румунія, Вишня Рівня). Галина Маслюк (Греція, Пірей).

Головна управа ЕКУ (з 2023)

Президент - Богдан Райчинець (Чехія, Прага). Віцепрезидент - Мирослав Гочак (Сербія, Новий Сад). Секретар - Віктор Бандурчин (Словаччина, Михайлівці). Ярослава Хортяні (Угорщина, Будапешт) до жовтня 2024 р. / Ростислав Сукенник (Гамбург, Німеччина), від жовтня 2024 р. Петро Ревко (Велика Британія, Манчестер). Микола-Мирослав Петрецький (Румунія, Вишня Рівня). Ігор Хохоляк (Бельгія, Брюсель).

Примітки

Посилання Европейський Конґрес Українців Сторінка Европейського Конґресу Українців в Фейсбуці