Завод аміаку та метанолу в Терні – колишній виробничий майданчик в центральній частині Італії.
З 1916 року в Терні діяла компанія IDROS, з якою почав співпрацювати інженер Луїджі Казале, що, зокрема, провадив дослідження з синтезу аміаку. Створена ним у 1920-му напівпромислова установка показала гарні результати, досягнувши виходу на рівні 0,25 тонни аміаку на добу, а в 1923-му в Терні запустили дослідно-промислове виробництво продуктивністю 2 тони аміаку на добу, необхідний для якого водень отримували шляхом електролізу води. При цьому ще в 1921-му компанія Società Italiana per il Carburo di Calcio придбала IDROS, яку реорганізували у Società Italiana Ammoniaca Sintetica (SIAS). Наступного 1922-го саму Carburo di Calcio придбала компанія Società Terni, що в 1925-му передала майданчик у Терні новоствореній Società Italiana Ricerche Industriali (SIRI), засновниками якої виступили Società Terni, а також Consorzio del Velino та власник патентів Луїджі Казале.
Отримані позитивні результати призвели до рішення масштабувати виробництво, для чого в 1924-му запустили ще більший завод у розташованому неподалік Нера-Монторо. Водночас майданчик у Терні продовжував діяти передусім як дослідницький центр та експериментальний завод. В 1926-му тут запустили вдосконалену установку синтезу аміаку, що мала потужність 1,3 тисячі тонн на рік. Станом на 1933-й її вдалось модернізувати до рівня у 3,9 тисяч тонн на рік, втім, вже у 1935-му установку синтезу аміаку в Терні демонтували (продовжуючи нарощувати обсяги виробництва у Неро-Монтора, де до кінця десятиліття досягнули потужності в 27 тисяч тонн аміаку на рік).
Іншим напрямом досліджень у Терні став метанольний. В 1929-му тут запустили установку, що станом на 1931 рік досягнула продуктивності 0,8 тонни метанолу на добу. Технологія передбачала використання синтез-газу, отриманого з вугілля. Можливо також відзначити, що разом із введеним того ж 1929 року заводом у Когінасі на Сардинії це були перші італійські виробництва метанолу.
Протягом наступних кількох десятків років майданчик у Терні продовжував діяти як дослідницький центр, розробками якого користувались численні хімічні підприємства по всьому світу. Втім, на початку 1980-х його фінансове становище суттєво погіршилось і в 1985-му довелось припинити роботу.iulio Natta L’Industria dell’alcool metilico e della formaldeide
Примітки