Руська громада (, також відома під скороченою назвою РО) — російська ультраправа, націоналістична, ісламофобська, антимігрантська та провладна організація.
Організацію було засновано наприкінці 2020 року. Відома боротьбою з трудовими мігрантами у Росії. Негласним покровителем вважається керівник Слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін, соратник чинного президента Росії Володимира Путіна. Свій розквіт організація пережила з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Підтримує чинну політику Росії.
Попри протидію трудовим мігрантам, організація фактично також протистоїть корінним народам Росії. Зокрема, організація протидіє уродженцям Північного Кавказу, Башкортостану, Татарстану та іншим народам, у тому числі не лише мусульманським, які перебувають під контролем Росії.
Ідеологія За заявами, організація виступає за «єднання російських громадян для всіх видів допомоги один одному». Організація підтримує політичний курс чинного керівництва Росії, зокрема вторгнення Росії в Україну та репресії в країні. Організація співпрацює з правоохоронними органами, зокрема в ній популярна постать голови Слідчого комітету Олександра Бастрикіна, який виступає проти міграції, що відповідно розглядається даною організацією як союзник.
Організація заявляє боротьбу з трудовими мігрантами в Росії, проводячи спільні рейди з поліціянтами, у тому числі рейди в мечеті, влаштовує облави, займається доносництвом на заходи, які, на їх думку, не відповідають «традиційним цінностям», а також на людей, що викликають невдоволення «членів громади» через їх етнічну приналежність або поведінку. Загалом діяльність організації повторює риторику забороненого в Росії націоналістичного об'єднання Рух проти нелегальної імміграції.
У вересні 2024 року в Санкт-Петербурзі пройшов так званий «марш патріотів», відео про який зробив один із лідерів організації Андрій Ткачук, в якому назвав мусульман «басурманською нечистю». Надалі Ткачук звинуватив спецслужби Сполученого Королівства в розпалюванні ворожнечі в Росії, назвавши російських мусульман Мансура Гнєєва та Заміра Хаджимуратова їхніми агентами, які нібито «налаштовують представників малих народів проти росіян та Російської общини та проти мене особисто».
Історія Організація була заснована наприкінці 2020 року. Її засновником виступив Євген Чесноков, який раніше координував рух «За життя», який виступав за повну заборону абортів. Іншими співзасновниками виступили провладний журналіст та колишній віце-спікер міськради Омська Андрій Ткачук та журналіст Андрій Афанасьєв, який працював на телеканалах Спас і Царгород. Громада розвинулася з ковід-дисидентського проєкту Андрія Ткачука, який був створений наприкінці 2020 року. З «Російською громадою» діють спільно й інші націоналістичні організації, включаючи православних фундаменталістів з об'єднання «Сорок сороків», праворадикалів з руху «Північна людина», заснованого націоналістом Мішею Маваші у 2022 році.
2023 року організація виступила проти будівництва мечеті в московському районі Косино-Ухтомський. Її члени спільно з іншими православними активістами активно виступали проти будівництва мечеті, виступаючи під гаслом «Не дамо осквернити наші місця мечеттю».
Діяльність організації також торкається уродженців Північного Кавказу — громадян Російської Федерації. У січні 2024 року на каналі організації обговорювалася «чорна бригада шишкарів», які нібито «захопили Томську область». Організація стверджувала, що кавказці «варварськи поводилися під час збирання кедрових шишок» і «тримали в страху навколишні села».
На травень 2025 року на офіційному каналі організації в Telegram близько 650 тисяч передплатників, на YouTube понад мільйон передплатників. За опублікованим списком в організації 150 регіональних та міських осередків.
Станом на 2025 рік, «Російська громада» входить до п'ятірки головних донощиків Росії, а за ефективністю доносів посідає друге місце після Катерини Мізуліної.
Рейди У серпні 2024 року члени організації спільно з чиновниками адміністрації міста та поліціянтами скоїли напад на вуличних торговців у Єкатеринбурзі. Згодом поліція затримала торговців, залишивши при цьому їхній товар (фрукти та овочі) без нагляду. Після їх затримання члени організації почали роздавати фрукти та овочі перехожим, а ті згодом почали красти їх уже без допомоги общинників. Журналісти намагалися переконати общинників у тому, що роздача чужого товару є крадіжкою. Своєю чергою, поліція заявила, що красти з прилавка є нормальним явищем.
На початку жовтня 2024 року представники «Російської общини» проводили незаконні облави на нібито розповсюджувачів наркотичних засобів у Тюмені. Згодом на діяльність тюменського відділення общини звернули увагу співробітники місцевого УМВС, однак жодних наслідків для організації не було.
Увечері 8 червня 2025 року близько 200 членів «Руської общини» мали намір влаштувати «патрулювання» вулиць у московському районі Некрасівка. Акція не була погоджена з владою, тому невдовзі після збору учасників у район прибули співробітники правопорядку і змусили їх розійтися.
Діяльність проти корінних народів Експерт інформаційно-аналітичного центру «Сова» Віра Альперович зазначає, що «Руська громада» на словах заявляє, що не має нічого проти громадян Росії інших національностей («неруських»). «Але це теоретично. Вони наголошують, що не мають претензій, готові взаємодіяти з народами, які населяють Росію. Запитань до чеченців, інгушів, дагестанців та інших громадян РФ у них начебто немає», — заявила Альперович. Але, як зазначає Віра Альперович, практично, на її думку, утисками із боку «Руської громади» піддаються також громадяни Росії, які сповідують іслам, зокрема, уродженці Північного Кавказу.
Чеченці та інгуші У травні 2025 року в місті Камешково група озброєних людей з кийками, кастетами і ножами напала на уродженців Інгушетії, викрикуючи при цьому націоналістичні гасла. Про цей напад повідомив Адам Делімханов, чеченський депутат, який вважав, що очевидці розцінили напад як націоналістично мотивований. Деякі канали вказували на те, що за нападом стоїть «Руська громада», хоча Ткачук, один з координаторів громади, відкинув причетність організації до нападу на інгушів. Раніше, в грудні 2024 року, стався конфлікт між етнічними чеченцями і представниками «Руської громади» в Санкт-Петербурзі. Так, за словами самої організації, уродженці Чечні нібито відібрали паспорт у військовослужбовця російської армії, а потім нібито шантажували його з метою отримання грошей. Сам військовослужбовець виявився 45-річним місцевим жителем, раніше притягався до відповідальності за умисне заподіяння шкоди здоров'ю, воював у російсько-українській війні у складі ПВК «Вагнер», куди він потрапив з колонії. Конфлікт стався між трьома чеченцями — 19, 32 і 33 років, старші з яких працювали охоронцями, а молодший був гостем свого родича. Близько п'ятої вечора, 1 грудня 2024 року, люди в балаклавах увійшли в будку охорони, щоб знайти «Сідого», який, як пізніше з'ясувалося, звільнився ще в середині листопада і повернувся до Чечні. Одного з колег «Сивого» вдарили в ніс, а другому дали ляпаса. Члени громади заявили, що у нього є питання до «Сивого», оскільки той нібито чіплявся до жінки. Йдучи, члени громади позначили себе, назвавши себе членами «Руської громади».
У червні 2025 року члени «Руської громади» намагалися затримати двох дітей чеченської національності 8 та 11 років. За них заступилися очевидці, одна з яких, також чеченка за національністю, заявила, що один із дітей є першокласником. Члени громади (рос. общинники) були у медичних масках, які приховували їхні обличчя. При них також були посвідчення Слідчого комітету, що дозволило їм уникнути затримання поліцією.
У липні 2025 року у Підмосков'ї сталася масова бійка між чеченцями та інгушами з одного боку та «Руської громади» з іншого. 14 липня 2025 року охоронець, уродженець Інгушетії, зауважив чоловікові, який розпивав алкоголь і шумів на КПП. Згодом, ймовірно, цей чоловік спровокував бійку, в якій програв чеченцю. Пізніше 30-40 людей з арматурою та кийками прибули на місце конфлікту. «Вони розгромили кімнату охорони, почалося свавілля. Ми витягли ножі, щоб зупинити напад. Тоді вони відступили. У цей час приїхала поліція, наче все заспокоїлося. Нас було 10-15 осіб», — заявив учасник тих подій з боку чечено-інгушської діаспори.
Дагестанці У березні 2025 року в Санкт-Петербурзі у «Руської громади» стався конфлікт із уродженцем Дагестану, охоронцем магазину «Вірний». За словами громад, дагестанець нібито образив дружину російського військовослужбовця, учасника російсько-української війни. Жінка поскаржилася на образи «общинникам», які пізніше змусили чоловіка вибачитися. Сам же дагестанець був колишнім російським військовослужбовцем, учасником російсько-української війни, який демобілізувався за станом здоров'я. Він повідомляв, що «общинники» розбили йому голову та використали проти нього перцевий балончик. «Відео, яке вони виклали — це неправда, вони показали те, що їм вигідно», — заявив дагестанець щодо відео, на якому «общинники» його показали. Самі ж «общинники» заявляли, що дагестанець погрожував вбити жінку. Дагестанець же поскаржився на те, що сталося Путіну.
30 вересня в Ленінградській області сталася бійка між лезгіном і перехожим представником «Російської громади», який і зажадав припинити намаз на парковці. Тим, хто здійснював намаз, виявився професійний боєць ММА з Магарамкентського району Дагестану Ерзіман Байрамов. На відео конфлікту, знятому самим Ерзі Байрамовим, видно розбиту губу перехожого, який зробив йому зауваження, а також садна у обох учасників. Ерзі також показав ніж, що лежав на землі, зі словами: «Що він хотів з ним зробити, я не знаю, звичайно, але я припускаю». Поки Ерзі знімав ролик, його опонент активно набирав щось на телефоні і покликав на допомогу дружинників з «Російської громади», які нецензурними виразами пояснили мусульманину, що «публічний намаз заборонений», тому що Росія — це «православна держава». Справу взяв під контроль глава відомства Олександр Бастрикін. Слідчий комітет розпочав кримінальну справу про хуліганство щодо Байрамова — «побив чоловіка» за те, що той зробив йому зауваження, заявили у відомстві. Про ніж на місці бійки слідчі органи мовчать. Про будь-які правові наслідки для того, хто викликав на місце общинників, також не повідомляється.
Башкири та татари Уфімським відділенням «Руської громади» керує Костянтин Кузнєцов, який брав участь у російському ультраправому русі ще з початку 2010-х років і просуває ідею ліквідації Башкортостану. У травні 2025 року мерія Уфи провела голосування з питання вибору назви майбутньої площі на річці Агідель, основними варіантами якої стали «Аріел майяни» (площа річки Агідель) і «Троїцька», що відсилає до назви однойменної церкви, що стоїть в Уфі до 19.00. У царський період біля церкви стратили башкир, які брали участь у башкирських повстаннях. Варіант «Троїцька» активно просувався «Руською громадою» і особисто Кузнєцовим, якому не сподобалося, що у голосуванні взяли участь серед іншого башкири, які проживають не в столиці республіки. Хоча сама організація залучила до голосування уродженців Росії.
Ногайці У квітні 2025 року у «Руської громади» стався конфлікт із ногайцями в селищі Федорівський, Сургутського району, Ханти-Мансійського автономного округу. Ногайці попросили представників громади зняти наклейки із символікою організації, але «общинники» відмовилися це зробити, що призвело до конфлікту.
Буряти У червні 2025 року на станції Немчинівка, в Москві, раніше засуджений член «Руської громади» незаконно затримав жінку азіатської зовнішності та зажадав показати документи під приводом «перевірки мігрантів». Жінка виявилася уродженкою Улан-Уде. Голова Бурятії Олексій Циденов і направив матеріали справи до Слідчого комітету.
Діяльність проти росіян