Директи́ва про переда́чу оборо́нної проду́кції — нормативно-правовий акт Європейської Унії, що стосується Європейської економічної зони. «Передача» в цьому контексті означає «будь-яку передачу або переміщення продукції оборонного призначення від постачальника до одержувача в іншій державі-члені» (стаття 3.2).
Директива набула чинности наприкінці червня 2009 року. Кінцевий термін транспонування в державах-членах був 30 червня 2011 року. Національні закони, нормативні акти та адміністративні положення, необхідні для дотримання цієї директиви, набули чинности 30 червня 2012 року (стаття 18). Також існує акт про внесення змін до неї – Директива 2010/80/ЄС.see Directive 2010/80/EU http://ec.europa.eu/enterprise/sectors/defence/files/directive_2010_80_eu_-_en.pdf
Директива 2009/43/ЄС визначає «Європейську систему ліцензування» для передачі продукції оборонного призначення в межах Європейського Союзу. Продукція оборонного призначення означає будь-яку продукцію, перелічену в додатку до директиви. Усі ці продукти відповідають переліку, зазначеному в Єдиному військовому списку Європейського Союзу.see Common Military List of the European Union http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:C:2011:086:0001:0036:EN:PDF
Головною метою Директиви 2009/43/ЄС є створення внутрішнього ринку продукції оборонного призначення.http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+IM-PRESS+20081216IPR44603+0+DOC+XML+V0//EN – European Parliament
Передумови та цілі Держави-члени Європейського Союзу мають власну систему ліцензування експорту продукції оборонного призначення. Існують відмінності в процедурах, обсягу та тривалості.http://europa.eu/legislation_summaries/internal_market/businesses/intellectual_property/l33288_en.htm – Europa Ці відмінності можуть зруйнувати конкурентоспроможність європейської оборонної промисловості та створити бар'єри, що перешкоджають експорту продукції оборонного призначення на внутрішньому ринку.see Commission 2007, 765, p. 1 http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2007:0765:FIN:EN:PDF
Згідно зі статтею 1 директиви, метою є «спрощення правил і процедур, що застосовуються до передачі оборонної продукції всередині ЄС, з метою забезпечення належного функціонування внутрішнього ринку».see Article 1 of the Directive 2009/43/EC http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2009:146:0001:0036:EN:PDF Крім того, мають бути покращені умови для участі малих і середніх підприємств у розробці та виробництві озброєння. Крім того, Європейська комісія має намір розширити промислову кооперацію у сфері оборонної продукції для досягнення економії від масштабу.see Commission 2007, 765, p. 4 http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2007:0765:FIN:EN:PDF Загалом, директива спрямована на сприяння передачі оборонної продукції всередині ЄС та підвищення конкурентоспроможності європейської оборонної промисловості на міжнародному рівні.
Попередній дозвіл Відповідно до статті 4 директиви, переміщення продукції оборонного призначення між державами-членами ЄС підлягає попередньому дозволу. Для всього трансферу в межах ЄС потрібна лише одна ліцензія на трансфер. Існує три типи експортних ліцензій: генеральна ліцензія на трансфер; глобальна ліцензія на трансфер, а також індивідуальна ліцензія на трансфер. Індивідуальні ліцензії на трансфер залишатимуться винятком.see Commission 2007, 765, p. 7 http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=COM:2007:0765:FIN:EN:PDF
Глобальна ліцензія на передачу Згідно зі статтею 6 директиви, кожна глобальна ліцензія на передачу видається на запит окремих постачальників. Маючи таку ліцензію, постачальник може постачати продукцію одному або кільком одержувачам в інших державах-членах протягом трьох років. Ліцензія може бути поновлювана.
Індивідуальна ліцензія на перевезення Стаття 7 директиви описує використання індивідуальної ліцензії на трансфер. Така ліцензія видається на запит. За індивідуальною ліцензією на трансфер постачальник може постачати продукцію лише один раз лише одному одержувачу в іншій державі-члені.
Генеральна ліцензія на перевезення Згідно зі статтею 5 директиви, генеральні ліцензії на перевезення видаються за ініціативою . Запит на їх отримання не потрібен. Усі переміщення, що відповідають правовим умовам ліцензії, дозволяються автоматично.
Такі ліцензії дають постачальникам можливість та можливості експортувати різні види оборонної продукції різним одержувачам, розташованим у різних державах-членах, без запиту.
Згідно зі статтею 5 директиви, генеральні ліцензії на передачу публікуються принаймні у таких випадках для передачі:
сертифікованим одержувачам збройним силам інших держав-членів для демонстраційних, оціночних або виставкових цілей для цілей технічного обслуговування та ремонту
Сертифікація одержувачів Стаття 9 директиви встановлює правила «сертифікації одержувачів» та передбачає деякі критерії, які необхідно враховувати під час процесу сертифікації. Крім того, існує Рекомендація Комісії 2011/24/ЄС щодо сертифікації оборонних підприємств відповідно до статті 9 Директиви 2009/43/ЄС.
У кожній державі-члені існує компетентний орган, який повинен проводити сертифікацію компаній на основі певних критеріїв. Якщо компанія сертифікована, постачальники з інших держав-членів можуть постачати цій компанії продукцію оборонного призначення, використовуючи генеральну ліцензію на трансфер. Сертифікація буде дійсна протягом п'яти років.
Зобов'язання постачальників Стаття 8 (3) директиви передбачає обов'язок постачальників вести певний облік своїх передач.
Згідно зі статтею 8 (1, 2) директиви, постачальники повинні інформувати
одержувачі умов ліцензії на передачу. компетентному органу про свій намір вперше використати генеральну ліцензію на передачу.
Примітки
Посилання
http://eurlex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2009:146:0001:0036:EN:PDF Директива 2009/43/ЄС http://ec.europa.eu/enterprise/sectors/defence/files/directive_2010_80_eu_-_en.pdf Директива Комісії 2010/80/ЄС про внесення змін до Директиви 2009/43/ЄС http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2011:011:0062:0074:EN:PDF Рекомендація Комісії 2011/24/ЄС