Нафтохімічний завод у Рагузі – виробничий майданчик на італійському острові Сицилія.
В 1950-х роках компанія Asfalti, Bitumi, Cementi e Derivati (ABCD) узялась за розробку виявленого в районі Рагузи родовища високов’язкої нафти. Проект передбачав спорудження двох технологічних ліній (що іменувались у документах stripping towers), кожна з яких могла продукувати 100 тисяч тонн нафти на рік (серед її споживачів був заводу аміаку у Піроло, що належав концерну Edison). Перша лінія стала до ладу в 1957 році.
Частину нафти ABCD вирішила використати як сировину для власної установки парового крекінгу (піролізу), що стала до ладу в Рагузі у 1960-му. Станом на 1963 рік вона могла щорічно виробляти 25 тисяч тонн етилену та живила три лінії поліетилену (преші дві ввели в дію одночасно з піролізною установкою, а третя стала до ладу 1963 року). В 1964-му перші дві лінії полімеризації закрили, натомість ввели в дію четверту.
В 1967-му завод у Рагузі придбала компанія ANIC із групи Eni, що володіла значно потужнішим виробництвом етилену в Джелі. В 1970-му піролізну установку в Рагузі закрили, натомість організували подачу етилену по трубопроводу з Джели та ввели в дію п’яту лінію поліетилену (тоді ж припинили й переробку місцевих бітумів).
З 1975-го третя лінія полімеризації випускала етиленвінілацетат – кополімер етилену з вінілацетатом.
В 1982-му узялись за будівництво етиленопроводу Пріоло – Рагуза, що мав забезпечити додаткове джерело сировини (а в 1983-му Eni викупила нафтохімічний майданчик у Пріоло). В цей же період ANIC була поглинута Enichem (ще одна структура групи Eni).
На початку 1990-х спорудили систему переробки відходів полімеризації з наступною передачею етиленовмісної сировини по ще одному трубопроводу до Джели, де запустили лінію вилучення етилену потужністю 24 тисячі тонн на рік.
В 1995-му завод у Рагузі перейшов до виділеної з Enichem компанії Polimeri Europa (основним власником залишалась група Eni), яка в 2012-му була перейменована на Versalis.
Станом на 2019 рік майданчик в Рагузі мав річну потужність у 16 тисяч тонн етиленвінілацетату та 154 тисячі тонн поліетилену (четверта та п’ята лінії з показниками 43 та 111 тисяч тонн відповідно).
В 2025 році закрили піролізне виробництва у Пріоло. Враховуючи, що виробництво етилену в Джелі припинилось ще в 2008-му, це також означало закриття ліній полімеризації в Рагузі.Italo Pasquon LA NASCITA DELLA METANOCHIMICA E DELLA PETROLCHIMICA IN ITALIAGiuseppe Trinchieri La nascita della petrolchimica in ItaliaLe transport et le raffinage du pétrole dans le bassin méditerranéen Christian Verlaque
Примітки