Хімічний завод у Новарі (Rodiatoce) – виробничий майданчик на півночі Італії, що в перший період свого існування належав компанії Rodiatoce.
В 1939 році італійська компанія Montecatini придбала в DuPont права на використання бренду «нейлон». Роботу з поліамідними волокнами довірили створеному на паритетних засадах спільному підприємству Montecatini та французької Rhone-Poulenc, що виникло в 1928-му як Rhodiaceta, а з 1951-го стало Rhodiatoce (такий вибір пояснювався спеціалізацією цього спільного підприємства на синтетичних волокнах, першим з яких стала ацетилцелюлоза). Також відомо, що Rhone-Poulenc надала якісь патенти в галузі виробництва нейлону.
Виробництво проміжних продуктів в якийсь момент організували у Новарі (щонайменше воно існувало вже у 1962 році). Технологія передбачала переробку циклогексану з отриманням суміші циклогексанолу та циклогексанону, що далі реакцією з нітратною кислотою перетворювалась на адипінову кислоту – один з двох компонентів для отримання гексаметиленадипінаміду (мономеру нейлону-66). З 1962-го в Новарі також випускали адипонітрил, який є напівпродуктом для продукування гексаметилендіаміну – другого компоненту гексаметиленадипінаміду. Виробництво адипонітрилу використовувало як сировину аміак та адипінову кислоту, а його річна потужність складала 17 тисяч тонн. Варто відзначити, що нітратну кислоту та аміак виробляли на розташованому біч-о-біч заводі добрив, власником якого була Montecatini, втім, у 1970-х роках він був перепрофілійований на роботу з кремнієм.
В 1972-му Rhone-Poulenc полишила спільне підприємство, після чого майданчик у Новарі передали компанії Comina із групи Montedison (таку назву носила Montecatini після злиття з Edison).
В 1983-му Montedison закрила завод напівфабрикатів нейлону в Новарі. Втім, у 1986-му його придбала компанія RadiciGroup, що відновила виробництво та розширила асортимент (зокрема, з 1991-го почали випуск гексаметилендіаміну). Станом на 1997 рік майданчик продукував нітратну кислоту, адипінову кислоту, водень (з метану), гексаметилендіамін (із покупного адипонітрилу та водню), гексаметиленадипінамід та сам нейлон 66, при цьому він щорічно потребував 55 тисяч тонн суміші циклогексанолу/циклогексанону, 22 тисяч тонн аміаку та 32 тисяч тонн адипонітрилу. Також варто відзначити, що з 2001-го RadiciGroup володіє заводом у Цайц (на сході Німеччини), що може постачати до Новари суміш циклогексанолу/циклогексанону та адипінову кислоту.
В якийсь момент асортимент поповнили іншими солями гексаметилендіаміну та їх полімерами. Ці солі отримують реакцією гексаметилендіаміну з себациновою кислотою (далі йде на полімеризацію у поліамід 6.10), додекандіоловою кислотою (йде на полімеризацію у поліамід 6.12) та дикарбоксиліновими кислотами.
Станом на 2005 рік потужність майданчику по нейлону 66 становила 75 тисяч тонн на рік і був розпочатий проект її збільшення до 90 тисяч тонн.
Необхідну заводу технологічну пару постачає ТЕС Новел.
Примітки