Ескадрені міноносці типу 82 () — проєкт ескадрених міноносців з КРО ВМС Великої Британії 1960-х років. Був збудований лише один корабель даного типу.

Історія створення У 1961 році Велика Британія розпочала розробку нових важких авіаносців «CVA-01». Постала потреба розробити новий корабель супроводу на заміну есмінцям типу «Каунті».

Було розроблено декілька варіантів кораблів, з різним озброєнням. Але зрештою зупинились на есмінці, озброєному новим ЗРК «Sea Dart» та протичовновим комплексом «Ikara».

Всього планувалось збудувати 8 кораблів даного типу. Проте у 1966 році новий уряд лейбористів згорнув розробку авіаносців «CVA-01» як надто дорогих, після чого було згорнуте будівництво й есмінців типу 82. Був збудований лише один есмінець «Бристоль», головним чином для відпрацювання нових технологій.

Конструкція Озброєння Основною зброєю есмінців типу 82 став новий ЗРК «Sea Dart», який складався з 2 пускових установок. Для наведення ракет на ціль на кораблі була встановлена ​​пара радіолокаційних установок підсвічування цілей Type 909, що було покращенням порівняно з однорадіолокаційною установкою Type 901 на есмінцях типу «Каунті».

Артилерійське озброєння складалось з однієї 114-мм гармати Mark 8 скорострільністю 25 пострілів за хвилину. Вона призначалась для протикорабельної боротьби та обстрілу узбережжя.

Для протичовнової боротьби призначався комплекс «Ikara» - ракета, здатна нести самонавідну торпеду Mk.44 або ядерну глибинну бомбу на відстань до 10 миль від корабля. Також був встановлений бомбомет «Лімбо».

Хоча була можливість посадити вертоліт Westland Wasp на палубу, проте на кораблі були відсутні ангар та авіаційне обладнання, тому він мусив покладатися на зовнішню повітряну підтримку.

Електроніка Спочатку на есмінцях планувалось встановити трикоординатний радар далекої дії Type 988 "Broomstick", такий же, який планувався на авіаносцях «CVA-01». Але флот відмовився від нього через велику вартість. Замість нього був встановлений радар повітряного пошуку Type 965.

Для пошуку цілей на близьких відстанях встановлювався радар Type 992Q. Для управління ракетами «Sea Dart» були встановлені 2 радари контролю вогню Type 909 GWS-30, на носі та баку корабля, що дозволяло одночасно уражати дві цілі.

Для акустичного спостереження на кораблі були встановлені пошуковий сонар Type 170 та сонар індикації цілі Type 184.

Управління електронікою корабля здійснювала система ADAWS-2, що базувалася на двох комп'ютерах Ferranti FM1600. Вона об'єднала ідентифікацію, відстеження та ураження цілей в єдину систему. ADAWS-2 могла приймати вхідні дані від будь-якого радара або гідролокатора корабля, ідентифікувати цілі та створювати безперервну історію відстеження. Використовуючи цю інформацію, вона могла оцінювати рівні загрози та контролювати ураження цілей за допомогою відповідних систем озброєння. Весь процес відбувався майже автоматично, вимагаючи лише нагляду та командування від оператора. Цим військовим кораблем нового покоління керували з операційної кімнати всередині корабля, а не з традиційного місця розташування містка.

Оцінка Незважаючи на впровадження різних нових систем, «Бристоль» не використовувався у тій ролі, для якої він був розроблений. Він зіткнувся з проблемою входження до складу флоту, який не мав для нього жодної оперативної ролі чи вимог, і який зіткнувся зі швидкозмінними пріоритетами. Цей великий корабель потребував багато робочої сили та технічного обслуговування і не був оснащений відповідно до стандартів, необхідних для розгортання на передовій.

Основні недоліки конструкції - відсутність авіаційного компонента та відсутність далекобійної протикорабельної зброї. Оскільки цей клас есмінців пропонувалося розгортати разом з новими авіаносцями, обидві ці можливості мали бути забезпечені іншими компонентами авіаносної бойової групи. Пізніше ці можливості стали стандартними для кораблів такого розміру та типу.

Представники

Корабель Будівник Закладено Спущено У строю Статус «Бристоль» HMS Bristol (D23) Swan Hunter, Тайн-енд-Вір 15 листопада 1967 року 30 червня 1969 року 31 березня 1973 року Зданий на злам у 2025 році

Джерела Conway's All the World's Fighting Ships, 1947—1995. — NAVAL INSTITUTE PRESS, Annapolis, Maryland С. В. Иванов, П. В. Соломонов, Б. В. Соломонов Эскадренные миноносцы типа «Шеффилд». Часть 2. — Москва: Моделист-конструктор, 2012. — (Морская коллекция № 5 (152) / 2012)