Ноемі Герстайн (, 10 листопада 1910, Буенос-Айрес — 14 червня 1996, там само) — аргентинська скульпторка, ілюстраторка та художниця-пластик, відома своїми абстрактними роботами та експериментами з новими матеріалами.
Життя та кар'єра Ноемі Герстайн народилася у Буенос-Айресі у єврейській родині, що походила з Одесиhttps://infoarte.ar/noemi-gerstein-las-manos-en-la-materia/. Перші заняття зі скульптури відвідувала в Аргентинському жіночому клубі. У 1934 році, одночасно працюючи викладачем фізики і природничих наук, почала навчання в Альфредо Бігатті. Відтоді відправляла свої роботи на численні конкурси і виставки, де отримувала премії. 1948 року відбулася її перша персональна виставкаhttps://www.argentina.gob.ar/noticias/noemi-gerstein-la-escultora-argentina-que-busco-la-verdad-de-los-materiales.
У 1950-х роках отримала урядову стипендію для поїздки до Франції, де навчалася в Академії Ґранд-Шом'єр у Парижі під керівництвом Осипа Цадкіна та вивчала літографію в Академії вишуканих мистецтв. Пізнше навчалася у Національній школі мистецтв.
1952 року Герстайн стала однією з переможців конкурсу на створення монумента Невідомому політичному в'язню Інституту сучасного мистецтва.
Її роботи були переважно абстрактними, часто використовувала металеві конструкції, наприклад Констеляція (1963), створена з дрібних трубок. Працювала з усіма типами матеріалів, зокрема мармуром, каменем, алебастром, поліуретаном, бронзою і цементом, але залізо і латунь були тим, що найбільше стимулювало її творчість. З кінця 1950-х основною її технікою було електрозварювання. Була помітною фігурою у течіях конструктивізму і .
1975 року вона стала першою жінкою, яка отримала статус «miembro de número» . Брала участь у численних індивідуальних і колективних виставках у Південній і Північній Америці, Європі, на Близькому Сході. У 1956, 1962 y 1964 роках брала участь у Венеційській бієналеhttps://fadla.org/noemi-gerstein/. Її роботи виставляються у музеях і галереях Франції, Німеччини, Ізраїлю тощо.
Герстайн померла 14 червня 1996 року у Буенос-Айресі.
Вибрані роботи Monumento al prisionero político desconocido (1953) Madre e hijo (1953) Maternidad (1954) La familia (іноді El Oráculo) (1960) El samurai (1961) Los amantes (1961) Nacimiento (1961) Goliath (1961–62) Meteorito (1969) Achiras (1973) L'Art et L'Homme (1974) Seoane Músicos Milagro de la vida Seres híbridos (1978)
Нагороди 1982 — Платинова премія Фундації Конекс за нефігуративну скульптуру 1982 — Почесне Гран-прі Національного фонду мистецтв 1990 — Премії за досягнення впродовж творчого шляху Міжнародної асоціації худождніх критиків
Примітки
Джерела