Івар Валлер (11 червня 1898, Флен — 12 квітня 1991, УппсалаSveriges dödbok 1947-2003, (CD-ROM version 3.0), utgiven av Sveriges Släktforskarförbund 2005) — шведський фізик і кристалограф. Був професором Уппсальського університету.
Валлер вивчав фізику в Уппсальському університеті, здобувши ступінь бакалавра в 1922 році та ступінь доктора філософії в 1925 році (теоретичні дослідження теорії інтерференції та дисперсії рентгенівських променів). Після цього він був там викладачем, а з 1934 року до виходу на пенсію в 1964 році — професором механіки та математичної фізики.
Івар Валлер відомий насамперед завдяки фактору Дебая-Валлера, наприклад, у рентгенівській кристалографії (спільно з Пітером Дебаєм), який описує термічний вплив коливань ґратки на розсіювання (на той час квантово-механічна теорія коливань решітки була розроблена, зокрема, Максом Борном і Теодором фон Карманом). Фактор походив з його дисертації 1925 року.
З 1945 року Івар Валлер був членом Шведської королівської академії наук, а з 1945 по 1972 рік — членом Нобелівського комітету з фізики. У 1938 році він став членом Королівського наукового товариства в Уппсалі, у 1950 році — Фізіографічного товариства в Лунді, а в 1963 році — Норвезької академії наук в Осло. З 1947 по 1965 рік він був членом Шведської національної ради з ядерних досліджень, а в 1968/69 роках — директором Шведського державного товариства ядерної техніки AB Atomenergi. У 1965 році він став почесним доктором Лейденського університету.
Серед його студентів були Нанні Фроман і Пер-Олов Льовдін.
Примітки
Джерела Waller, Ivar. In: Sten Lagerström, Elvan Sölvén (Hrsg.): Vem är det. Svensk biografisk handbok 1969. 29. Jg. P. A. Norstedt & Söners Förlag, 1968, ISSN 0347-3341, S. 993 (Івар Валлер на runeberg.org
Посилання Magneli Lundqvist: Ivar Waller In: Journal of Applied Crystallography. 1992 Ivar Waller academictree.org/