Факультет історії, педагогіки та психології (колишній Історичний факультет) — науково-педагогічний структурний підрозділ Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Один із трьох перших факультетів Дрогобицького університету.

День факультету — 24 жовтня.

Історія

Історичний факультет (1940-1952) Факультет історії, педагогіки та психології, який на момент створення називався історичним факультетом, є одним із найстаріших підрозділів Дрогобицького державного педагогічного університету. Його історія розпочалася 12 березня 1940 року, коли в місцевій газеті «Більшовицька правда» з’явилося оголошення про набір на історичний факультет.

1 вересня 1940 року Дрогобицький учительський інститут урочисто відкрив свої двері. На момент заснування інститут став першим і єдиним закладом вищої освіти в новоствореній Дрогобицькій області. Проте перший випуск факультету так і не відбувся: у 1941 році Німеччина оголосила війну Радянському Союзу, а 1 липня того ж року Дрогобич окупували німецькі війська. У цей період діяльність факультету, як і всього інституту, була припинена.

Після звільнення міста радянськими військами 6 серпня 1944 року інститут відновив роботу. Вже 19 листопада того року було оголошено новий набір студентів на історичний факультет.

Історико-філологічний факультет (1952-1956) У 1952 році історичний факультет було перетворено на історико-філологічний факультет. Проте він також проіснував недовго — уже в 1956 році підготовку студентів за історичними спеціальностями припинили, а всіх студентів-старшокурсників перевели до історичного факультету Львівського державного університету.

Вважається, що така політика була спричинена зростанням націоналістичного підпілля серед студентів-істориків Дрогобицького університету.

Історичний факультет (1993-2022) У 1992 році при факультеті підготовки вчителів початкових класів відкрили історичне відділення зі спеціальностями «історія та українознавство» і «історія та практична психологія». Уже наступного року на їхній основі відродили історичний факультет Дрогобицького університету.

У 2000-х роках факультет готував не лише істориків, а й філософів. На факультеті діяла кафедра філософії, де викладали п’ять професорів, які забезпечували підготовку фахівців із філософії.

У той час історичний факультет став краєзнавчим центром усього регіону. Викладачі факультету писали такі краєзнавчі видання, як «Дрогобицький краєзнавчий збірник» і «Старожитності Дрогобиччини». Також багато з них публікувалися в краєзнавчому збірнику «Фортеця: збірник заповідника “Тустань”».

У 2007 році історик та геральдист Андрій Гречило створив герб історичного факультету.

Також студенти факультету займалися археологічними дослідженнями. У 2010 році під час археологічної експедиції на горі Тептюж студентами було виявлено середньовічне оборонне городище руського часу домонгольського періоду XI–XIII століть. Дрогобицькі археологи також досліджували давні городища в селах Ступниця і Котоване, середньовічні фортифікації міста Дрогобича та в інших місцевостях Передгір’я Карпат.

Факультет історії, педагогіки та психології (2022) У 2022 році історичний факультет і факультет психології, педагогіки та соціальної роботи об’єднали в факультет історії, педагогіки та психології.

Структура

Спеціальності

012 «Дошкільна освіта» 016 «Спеціальна освіта (логопед)» 014 «Середня освіта (історія)» 032 «Історія та археологія» 033 «Філософія» 053 «Психологія» 231 «Соціальна робота»

Кафедри

Кафедра історії України та правознавства Кафедра всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін Кафедра філософії, соціології та політології імені професора Валерія Скотного Кафедра загальної педагогіки та дошкільної освіти Кафедра соціальної педагогіки та корекційної освіти Кафедра психології

Лабораторії

Науково-дослідна лабораторія «Педагогічної творчості» Науково-дослідна лабораторія «Моделювання освітніх технологій»

Будівля

Австрійський період Ініціатором побудови будинку навесні 1911 року був відомий нафтовий магнат і голова єврейського кагалу Дрогобича Еліаш Файєрштайн. Ділянку під будівництво виділила єврейська громада міста.

Будівництво стикалося з численними проблемами, через що до кінця червня 1911 року проєкт залишався лише на папері. Йому постійно перешкоджали політичні конфлікти та фінансові труднощі. Проте на початку травня, коли за справу будівництва сиротинця взявся син Еліаша — Якуб Файєрштайн, будівництво зрушило з мертвої точки.

Будівництво тривало до початку серпня 1913 року, а 18 січня 1914 року відбулася урочиста посвята єврейського сиротинця. Загальний бюджет проєкту склав майже 500 тисяч корон.

Як правило, сюди приймали дітей бідних єврейських родин, чиї батьки померли; значна частина дітей походила з Лану. Також першочергове право вступу до сиротинця мали діти єврейських сімей, які постраждали під час кривавих виборів 1911 року. Загалом програма набору передбачала виховання єврейських дітей із усього повіту.

Перша світова війна Під час Першої світової війни будівлю сиротинця, разом із сучасним головним корпусом Дрогобицького університету та Бригідкою, перепрофілювали під військові шпиталі.

Польський період За часів польської влади будівля знову стала єврейським сиротинцем.

Радянський період За радянської влади будівлю використовували як навчальний заклад, приміщення НКВС із камерами для допитів у підвальному приміщенні, а згодом повернули її первинне призначення — будинок для сиріт, чиї батьки померли або загинули під час Другої світової війни.

Період незалежності У 1991 році приміщення в занедбаному стані передали Дрогобицькому педагогічному інституту.

Примітки