«Одержимі» () — науково-фантастичне оповідання англійського письменника Артура Кларка, опубліковане 1953 року. Сюжет запропонував Кларку Майк Вілсон.
Сюжет Безтілесні інопланетяни, чий світ було зруйновано, шукає істот, який вони могли б «заселити» й зробити розумними. Інопланетян багато, та їхній рій діє як одна істота. Вони блукають космосом і знаходять вид рептилій, який на перший погляд здається хорошим вибором, але він не настільки розвинений, як хотів би рій. Інопланетяни обговорюють, чи варто шукати далі, чи все ж хоча би частково заселити цю планету. Було вирішено залишити частину рою на планеті, щоб вона спостерігала за еволюцією носіїв, поки вони не будуть готовими. Решта рою мала продовжити пошуки.
Щороку підконтрольні носії подорожують до певного місця на планеті, очікуючи повернення решти рою. З часом це місце занурюється в океан, але носії продовжують його шукати. Вони керують еволюцією носіїв, переходячи від невеликих рептилій до пухнастих звірят, які активно розмножуються. Під час еволюції місцева частина рою розуміє, що носіїв було обрано погано, адже їхній інтелект з часом зменшувався, але вони не можуть цьому зарадити, адже їхня сила також слабшає, і вони втрачають частину пам'яті рою. Відвідування місця «висадки» стає місцем потенційного порятунку, адже рештки рою сподіваються, що основна частина рою поглине їх і вони зможуть надолужити втрачені знання. Час іде і врешті залишки рою вже не вірять в успіх і не мають бажання відвідувати встановлене місце.
Сюжет переноситься у сучасність, де чоловік і жінка подорожують пароплавом. Жінка бачить групу тварин острові, і дивується їхній поведінці. Чоловік говорить, що не знає причини тако поведінки. Коли пароплав віддаляється, лемінги на березі стрибають у воду, вже не пам'ятаючи, навіщо вони це роблять.
Публікації Твір «Одержимий» вперше було опубліковано в березневому випуску журналу «Dynamic Science Fiction» 1953 року. Іноді рік публікації помилково вказують як 1952-й. Згодом твір опублікували в збірці «Reach for Tomorrow» (1956), а також у збірках та антологіях «Зібрані оповідання Артура Кларка» та «Більше, ніж один всесвіт».
Оповідання було опубліковано кількома мовами, включаючи французьку, німецьку та сербську.
Теми Теми оповідання охоплюють інопланетних гостей та еволюцію. Джон Холлоу зазначив, що кінцівка історії є натяком на потенціал людства дееволюціонувати до подібного стану.
Рецепція Оповідання критикували за зображення лемінгів як самогубців, оскільки вони стрибають у воду під час міграції, а не для самознищення.
Див. також Лялькарі Господиня
Примітки
Посилання