Ізраї́ль Мойсе́йович Ме́ттер ( (), Харків — , Санкт-Петербург) — радянський і російський письменник, драматург і сценарист. Автор повістей, романів і оповідань, у яких відображено повсякденне життя та моральні колізії радянського суспільства. Найвідоміший твір — роман «Пятый угол», відзначений 1992 року премією ім. Ґ. Кавура в Італії.
Життєпис Народився в сім'ї власника невеликої сімейної макаронної фабрики Мойсея Ілліча Меттера (1878—1960) та Кейлі Геселівни Меттер (1885—1961). Навчався у єврейській гімназії «Тарбут» (1917—1920). Після закінчення семирічної школи працював монтером. Вчився на фізико-математичному факультеті Харківського інституту народної освіти (1926—1929, не закінчив).
У 1929 році переїхав до Ленінграда (нині Санкт-Петербург), де викладав математику в середній школі.
Перша публікація Меттера з'явилася 1927 року в харківському журналі «Нова генерація». У 1935 році в журналі «Литературный современник» надруковано біографічну повість «Конец детства» (окреме видання — Москва, 1936) — про життя єврейської родини, яка мешкала в Харкові.
У 1941—1942 роках, під час блокади Ленінграда, працював у радіокомітеті. Він помирав від голоду, але вижив завдяки підтримці Ольги Берггольц та Михайла Зощенка, які працювали з ним на радіо. У 1942 році був евакуйований до Молотова.
У співавторстві з Л. Левіним написав п'єси про рядових учасників Другої світової війни — «Наш корреспондент» (1942), «Северное сияние» (1943), «Новое время» (1948).
Кілька років був естрадним конферансьє. У повоєнні роки разом з О. Хазіним писав фейлетони та скетчі для артистів ленінградської естради. Від 1950-х років почав видавати оповідання, а від 1960-х — публікувався в журналі «Новый мир».
Двічі зазнавав переслідувань з боку КДБ, але уникнув арешту. Був свідком захисту на процесі Йосипа Бродського та підписував листа на його захист і відкрито підтримував Зощенка під час кампанії цькування.
Похований на Преображенському єврейському цвинтарі.
Творчість Меттер — автор численних повістей і оповідань, у яких тонко передав спостереження про повсякденне радянське життя: виховання, побут і психологію вчителів, мешканців селищ і містечок. Особливо популярними були його твори про міліцію, у яких головними були не події, а розкриття людських характерів у драматичних ситуаціях.
За його оповіданнями «Сухарь» і «Алексей Иванович» знято кінофільм «Це сталося в міліції» (1963, реж. В. Азаров), а за повістю «Мурат» (первісна назва) — фільм «До мене, Мухтаре!» (1964, реж. С. Туманов). Також екранізовано твори «Поруч з нами» (1957, реж. А. Бергункер), «Лікаря викликали?» (1974, реж. В. Гаузер), «Біда» (1977, реж. Дінара Асанова).
Найвизначніший твір — роман «Пятый угол» (написаний 1958—1966, опублікований 1989; перекладений багатьма мовами, відзначений 1992 року премією ім. Ґ. Кавура в Італії як найкращий художній твір іноземної літератури). Назва символічна: у тюремно-табірному жаргоні «п'ятий кут» означає жорстоке побиття, а також натякає на долю євреїв у СРСР, де в паспорті «п'ятою графою» зазначалася національність.
Повість «Родословная» (1992) — підсумок еволюції національної самосвідомості в перебудовні й пострадянські роки. Той самий біографічний матеріал, що й у «Конец детства», осмислений з позиції соціально-історичного й національного досвіду.
Його книги перекладено італійською, іспанською, німецькою, англійською, польською, угорською та іншими мовами.
Твори
Избранное. СПБ., Блиц, 1999 Конец детства (М., 1936) Михаил Жаров. М., 1939 Наш корреспондент (1942) Северное сияние. Беломорск,1943. (в соавторстве с Л. Левиным) Новое время (1948) Разлука (Л., 1940) Товарищи (М.-Л., 1952, 1953) Учитель (Л., 1954) Первый урок (Л., 1956) Встреча (Л., 1957) Сердитый бригадир. Л., 1960 Обида (Л., 1960, 1962) Мурат. М., 1961 По совести (Л., 1965) Люди (Л., 1968) Разные судьбы (Л.,1973) Пути житейские (Л., 1974) Среди людей (Л., 1979) Мухтар. Л., Лениздат, 1982 Свидание (Л., 1982) Встречи и расставания. Л., 1984 Будни (Л., 1987) Не порастёт быльём (Л., 1989) Родословная (1992) Пятый угол (повесть написана в 1967 г., СПб., 1998; М.:Текст, 2009)
Фільмографія
1957 — Поруч з нами 1963 — Це сталося в міліції (режисер Віллен Азаров) 1964 — До мене, Мухтаре! 1974 — Лікаря викликали? 1977 — Біда (режисер Дінара Асанова)
Примітки
Джерела
5 октября Марк Качурин (Оклахома). Очень грустные сочинения Евгения Щеглова. Израиль Моисеевич // «Вопросы литературы», 2012, № 2