«За Ма́ркса» () — книга 1965 року філософа Луї Альтюссера, провідного теоретика Французької комуністичної партії (ФКП)Stolze, Ted. Althusser, Louis / R. Jon McGee, Richard L. Warms (eds.) // Theory in Social and Cultural Anthropology: An Encyclopedia. — L.A.,etc : SAG, у якій автор переосмислює спадщину Карла Маркса, висуваючи ідею епістемологічного розриву між молодим, геґельянським Марксом і зрілим Марксом — автором «Капіталу» (1867–1883). Книжка, уперше видана у Франції видавцем Франсуа Масперо, принесла Альтюссерові широку відомість.
Тексти, зібрані у «За Маркса», є теоретичними інтервенціями в конкретну історичну кон'юнктуру, спрямованими насамперед на визначення лінії, якої мала б дотримуватися ФКП після сталінських років у Радянському Союзі. Позицію Альтюссера можна окреслити як теоретичний антигуманізм; він також виступає проти телеологічного розуміння історії.
Альтюссер стверджує, що історія це процес без суб'єкта й без наперед визначеного кінця, проте вона має певні детермінації, які можуть бути теоретично осмислені наукою про історію, створеною Марксом у його зрілій праці «Капітал». Суспільство, за Альтюссером, слід розуміти як складну цілісність, у якій економіка відіграє домінантну роль, а різні соціальні практики співіснують із відносною автономією. Для позначення взаємного впливу цих рівнів Альтюссер запроваджує поняття наддетермінації.
Передумови, зміст і історія публікації Окрім вступу, розділи книжки «За Маркса» спершу з'являлися як окремі статті, опубліковані в журналах Французької комуністичної партії у 1960–1964 рокахAlthusser, Louis (2005). For Marx. London: Verso Books. ISBN 1-84467-052-X.. Уперше книжка вийшла друком у 1965 році у видавця Франсуа Масперо. Італійський переклад побачив світ у 1967 роціTimpanaro, Sebastiano (1980). On Materialism. London: Verso Editions. ISBN 0-86091-721-5., а англійський переклад, здійснений Беном Брюстером, — у 1969 році. Англійське видання публікує Verso Books.
Книжка складається з таких есеїв:
До моїх англійських читачів Вступ: Сьогодні «Філософські маніфести» Фоєрбаха «Про молодого Маркса» Суперечність і наддетермінація «Piccolo Teatro»: Бертолацці й Брехт «Економічно-філософські рукописи 1844 р.» Карла Маркса. Політична економія і філософія Про матеріалістичну діалектику Марксизм і гуманізм
Сприйняття та критика Книжка «За Маркса» утвердила репутацію Луї Альтюссера як одного з провідних французьких філософів-марксистівScruton, Roger (1985). Thinkers of the New Left. Harlow: Longman Group Limited. ISBN 0-582-90273-8.. Разом із працею «Читати „Капітал“» (1965) вона привернула до автора увагу французьких інтелектуалів і здобула значну міжнародну читацьку авдиторіюLevine, Andrew (2017). "Althusser, Louis". In Audi, Robert (ed.). The Cambridge Dictionary of Philosophy, Third Edition. Cambridge: Cambridge Universi. Видання стало однією з найвпливовіших політично філософських інтерпретацій «Капіталу», створених марксистами у 1960–1970-х рокахCleaver, Harry (2000). Reading Capital Politically. Leeds: AK Press. ISBN 1-902593-29-4.. Поява англомовних перекладів «Читати „Капітал“» та «За Маркса» справила помітний вплив на розвиток марксистської думки в англомовному світі у 1970-х.
Привернувши чимало уваги, «За Маркса» зазнала критики як від антимарксистів — наприклад, консервативного філософа Роджера Скрутона, — так і від самих марксистських теоретиків, зокрема економіста . За словами філолога Себастьяно Тімпанаро, італійський марксистський філософ Чезаре Лупоріні, попри загалом прихильне ставлення до Альтюссера, зазначав, що його антигуманізм «виявляється у схильності максимально усунути людину з поля зору так званих гуманітарних наук». Сам Альтюссер у пізніших текстах, особливо у праці «Гуманістична суперечка», спростовував цю позиціюAlthusser, Louis (2003). The Humanist Controversy and Other Writings (1966-67). Verso. ISBN 978-1-85984-408-3..
Роджер Скрутон вважав, що «За Маркса» написана погано й розмитоScruton, Roger (2010). The Uses of Pessimism And the Danger of False Hope. London: Atlantic Books. ISBN 978-1-84887-201-1.. Він критикував Альтюссера за використання складних термінів без пояснень і стверджував, що його тлумачення історичного матеріалізму навряд чи відповідає намірам Маркса. На думку Скрутона, концепція Альтюссера не заслуговує на те, щоб уважатися цілісною теорією, адже вона фактично відмовляється від марксівського принципу визначальної ролі базису щодо надбудови, а отже, й від самого історичного матеріалізму. Філософ також зазначав, що навіть серед прихильників Альтюссера не було єдності в тлумаченні «За Маркса».
Економіст Гаррі Клівер розглядав «За Маркса» та «Читати „Капітал“» як спробу Альтюссера та його колег переосмислити Маркса з метою реабілітації діалектичного матеріалізму як ідеології, що мала примирити дискредитовані політичні практики Французької комуністичної партії. Клівер критикував альтюссерівську «науку історії» як позаісторичну й абстрактну. На його думку, сам Альтюссер згодом став критично ставитися до «За Маркса», вважаючи, що книжка майже не приділяє уваги класовій боротьбі. Єдиним суттєвим уточненням, яке він вважав необхідним, було переосмислення ролі філософії — не як «теорії теоретичної практики», а як «класової боротьби в теорії». Водночас основна теоретична структура «За Маркса» залишалася, на думку Клівера, незмінною.
Есеї зі збірки в перекладі українською
«Економічно-філософські рукописи 1844 р.» Карла Маркса. Політична економія і філософія // Спільне; Марксизм і гуманізм // Спільне.
Примітки