Яросла́в Андрі́йович Бара́н (14 березня 1932, село Береги Долішні, Галичина, нині Польща — 8 травня 2003) — український мовознавець, фахівець у галузі німецької та загальної фразеології, доктор філологічних наук (2000), професор (2001).
Біографія Ярослав Андрійович Баран народився 14 березня 1932 року в селі Береги Долішні на Бойківщині, все українське населення якого в рамках договору обміну територіями 1951 року було насильно переселено у Херсонську область.
Вищу освіту здобув у Чернівецькому університеті, який закінчив у 1962 році.
По закінченню у 1962–1966 роках працював викладачем кафедри німецької мови у Чернівецькому університеті.
З 1969 року — старший викладач кафедри іноземних мов Івано-Франківського педагогічного інституту (нині Прикарпатський національний університет).
Навчався в аспірантурі Київського педагогічного інституту іноземних мов, у 1971 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата філологічних наук «Фразеологія у творах Бертольда Брехта»Баран, Я. А. "Фразеология в произведениях Бертольда Брехта: автореф. дисс.... к. филол. н." (1971)..
У 1974–1975 роках був завідувачем кафедри іноземних мов Кам'янець-Подільського сільськогосподарського інституту.
У 1975 році повертається на викладацьку роботу в Івано-Франківському педагогічному інституті доцентом кафедри німецької філології. Від 1989 року був заступником декана факультету іноземних мов, а з 1999 року — завідувачем кафедри іноземних мов.
У 1998 році захистив докторську дисертацію за темою «Фразеологія в системі мови»Фразеологія у системі мови [Текст] : дис... д-ра філол. наук: 10.02.15 / Баран Ярослав Андрійович ; Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. - Івано-Франківськ, 1998. - 391 л. - л. 360-382.
З 2001 року працював завідувач кафедри німецької та французької мов в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу.
Помер 8 травня 2003 року під час лекції в університеті.
Науковий здобуток Ярослав Баран є фундаментальним дослідником загальної та німецької фразеології і вважається одним із провідних імен вітчизняної мовознавчої школи у цій галузі. Його монографії належать до найбільш цитованих праць у галузі германістикиСистемно-рівневі відношення фразеологізмів у лінгвістичній концепції Ярослава Барана / О. Я. Остапович, Б. Я. Петришак // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Сер. Филология. –Т. 20 (59). –No 6. –Сімферополь, 2007. –С. 31–35..
Ключовим аспектом його наукового внеску вважають системний підхід до фразеології: Вчений був одним із перших, хто аргументував необхідність розглядати фразеологізми як системні, рівневі одиниці з чітким знаковим, номінативно-предикативним статусом, руйнуючи стереотипні уявлення про них як про периферійні елементи мови.
У своїй першій монографії «Основні питання загальної та німецької фразеології» (1980) він підсумував теоретичні здобутки фразеологічної науки за перші 40 років її самостійного розвитку.
У докторському дослідженні, яке підсумувала монографія «Фразеологія в системі мови» (1997), сформульовано новаторську ідею про рівневі відношення фразеологізмів (полісемія, омонімія, синонімія та антонімія) у мовній системі.
Крім того, він зробив значний внесок у лінгводидактику через створення навчальних посібників та підручників, зокрема підручників з німецької мови для середньої школи.
Основні праці «Основні питання загальної та німецької фразеології» (Львів, 1980).
«Вступ до германського мовознавства: Посібник» (Івано-Франківськ, 1996, у співавторстві).
«Фразеологія в системі мови» (Івано-Франківськ, 1997).
«Теоретичні основи фразеології: Навчальний посібник» (Ужгород, 1999, у співавторстві).
«Німецька мова: Підручник для 10 кл. заг.-осв. шк.» (Львів, 2002).
Співавтор підручників «Німецька мова» для 11-го класу.
Фразеологія: знакові величини. Навчальний посібник для студентів факультетів іноземних мов. (Нова Книга, 2008, у співавторстві).
Примітки