Довгосілля — колишнє село у Кам'янській сільській раді Олевського району Житомирської області Української РСР. Нині частина села Кам'янка.
Населення У 1859 році в селі було 62 двори, 272 чоловіків, 281 жінкаСведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II [Дело]: 1859 г. — 1859. — 808 л.. — (Фонд Центрального статистического комитета МВД. Опись № 4).. За довідником 1885 року в поселенні мешкало 530 осіб, дворів — 95.
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців становила 820 осіб, з них: православних — 700, юдеїв — 120, чоловіків — 418, жінок — 402.
Наприкінці 19 століття в поселенні налічувалося 798 мешканців, дворів — 137, у 1906 році — 992 мешканці, дворів — 186, у 1923 році — 758 мешканців, дворів — 154.
Історія Перша письмова згадка про село датується 1514 роком — тоді це були володіння Юхна Обернейовича, власника Волковицької. У 1518 році перейшло до Івашки Немирича через його дружину, сестру Юхна ОбернейовичаЗадорожна О. Рід Немиричів у шляхетській корпорації Київського воєводства: майновий статус і політична діяльність (XVI — середина XVII ст.) [Текст]: дис. … канд. іст. наук : 07.00.01 / Задорожна Оксана Федорівна ; Нац. ун-т «Києво-Могил. акад.». — К., 2010. — 393 арк.. У 1613 році в селі був млин. У 1617—1618 роках чверть села перебувала в заставі у Раїни Гарабурдиної. За податковим реєстром 1571 року в селі було 3 дими тяглих підданих. За подимним тарифом 1628 року сплачували від 6 осілих селян і 3 городників. За подимним тарифом 1640 року було 54 димиЖитомирський гродський суд, м. Житомир Київського воєводства. Актова книга, 19 січня — 5 грудня 1640 р. ЦДІАК 11-1-9 .. За люстрацією подимних в 1683 році було 4 димиАрхив Юго-западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов [в 35 тт.]. — Ч. 7. — Т. І: Акты о заселении Юго-Западной России. — К., 1886. — 746 с ..
Згадується у люстрації Київського воєводства 1754 року, належало до олевського маєтку, подимне вносили від 40 дворів. В «Magazin fur die neue Historie und Geographie Angelegt» 1788 року Антона Фрідріха Бюшінга в селі було 50 димівMagazin für die neue Historie und Geographie Angelegt, Том 22 Anton Friedrich Busching J. J. Curt, 1788 .. В переписі євреїв Овруцького повіту 1765 року в Довгосіллі лічилося 15 євреївАрхив Юго-западной России, издаваемый Временной комиссией для разбора древних актов [в 35 тт.]. — Ч. 5: [Акты о городах (1432—1798)]. — Т. ІІ. — Вып. 1: Переписи еврейского населения в юго-западном крае в 1765—1791 гг. — К., 1890. — 1287 с .. В 1793 році власність овруцького підкоморія Тадеуша Немирича, втому числі Довгосілля, за участь в повстанні Костюшка, конфісковано і передано у володіння генерал-поручика Олександра Протасова. В реєстрі наданих Протасову володінь, в селі було 126 мешканців чоловічої статіМатериалы для истории Подольской губернии: 1792—1796 гг. — Каменец-Подольский: 1885 г., т. 1 = 318 с..
У 1845 році в селі обкладено оброком 230 душПо зову сердца (с. Камъянка, Корощине, Варваровка, Рудня-Быстра) [Текст]: [повествования о селениях и храмах Олевщины] / [М. М. Пилипчук]. — Олевск ; Житомир: Полісся, 2014. — 389, с. : фот. цв. — (Древлянские жемчужины).. За довідником 1885 року — колишнє державне сільце Олевської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Лежало на річці Німан, була каплиця, заїзд, водяний млин.
Наприкінці 19 століття — сільце Олевської волості Овруцького повіту Волинської губернії. Лежало при впадінні Кам'янки до Уборті, за 127 верст від Овруча. Були каплиця, млин. Належало до православної парафії у Лопатичах.
У 1905 році відкрито однокласне сільське училище. У 1906 році — село Олевської волості (4 стану) Овруцького повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру м. Овруч становила 113 верст, до волосного центру містечка Олевськ — 12 верст. Поштове відділення — с. Рокитне.
У березні 1921 року, в складі волості, передане до новоутвореного Коростенського повіту Волинської губернії. У 1923 році включене до складу новоствореної Кам'янської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Олевського району Коростенської округи. Розміщувалося за 12 верст від районного центру міст. Олевськ та за 1,5 версти від центру сільської ради с. Кам'янка.
У 1925 році в селі відкрито початкову школу, у 1927 році згадується 4-х річна трудова школа. За даними сільської ради, у 1932—1934 роках у Довгосіллі від голоду загинуло 14 чоловік, імена яких встановлено.
Навесні 1939 року, за наказом радянського керівництва, в Кам'янці і Довгосіллі були наново нарізані вулиці і туди переселили людей з хуторів. Після цього села Довгосілля та Кам'янка злилися в одне село. У 1937 році в селі Кам'янка збудовано нову двоповерхову школу з семирічним навчанням. Тут розмістили правління колгоспу, збудували колгоспну комору та першу конюшню. Ще у 1920-х роках у селі діяла хата-читальня та була відкрита перша крамниця. Таким чином Кам'янка поступово стала місцевим адміністративним і господарським центром, хоча за розмірами була значно меншою за Довгосілля.
Зняте з обліку населених пунктів до 1 жовтня 1941 року.
Примітки
Посилання Довгосілля на мапі початку 20 століття