Людвіг Юліус Еміль Карл фон Веддеркоп (; 19 березня 1849, Біркенфельд — 9 грудня 1921, Ольденбург) — німецький офіцер і придворний, генерал-майор Прусської армії.

Життя Юліус фон Веддеркоп був сином ольденбурзького адвоката Людвіга фон Веддеркопа та його дружини Софії, уродженої Мерлінг. Він навчався в середній школі в Ольденбурзі та невдовзі після початку Австро-прусської війни 24 червня 1866 року розпочав офіцерську кар'єру як офіцер-курсант в Ольденбурзькому піхотному полку № 91. Того ж року він брав участь у Головній кампанії у складі полку в складі Ольденбурзько-Ганзейської бригади. Веддеркоп воював як солдат у битві при Таубербішофсгаймі, битві при Вербаху, битві при Герхсгаймі та під час бомбардування Вюрцбурга. 25 вересня 1867 року його було підвищено до фенріха портупеї, а 9 лютого 1869 року — до другого лейтенанта.

З полком Веддеркоп брав участь як офіцер 7-ї роти під час війни проти Франції 1870/71 років, серед інших подій, у битві при ВіонвіліGeschichte des Oldenburgischen Infanterie-Regiments Nr. 91. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1892, S. 78., битві при Гравелотті, битві при Бон-ла-Роланд, битві при Божансі та облозі Меца. Після закінчення війни, 27 червня 1871 року, Веддеркоп став ад'ютантом другого батальйону в окупаційних військах у Франції. 13 квітня 1876 року його було підвищено до першого лейтенанта.

З 1 листопада 1878 року Веддеркоп служив ад'ютантом Великого герцога Ольденбурзького. Отримавши звання гауптмана, Веддеркоп був призначений ад'ютантом Великого герцога Петера II 17 жовтня 1880 року. На цій посаді 24 березня 1890 року його було підвищено до майора, 20 травня 1896 року — до оберстлейтенанта, а 25 листопада 1898 року — до оберста. Одночасно він обіймав посаду голови двору герцога Георга Людвіга Ольденбурзького.

Великий герцог Фрідріх Август призначив Веддеркопа гофмаршалом в 1901 році. Того ж року його було зараховано до запасу з виплатою встановленої законом пенсії та правом носіння форми. Його наступником на посаді ад'ютанта став його двоюрідний брат, оберлейтенант Курт фон Веддеркоп. У 1903 році він став обергофмаршалом, а в 1907 році — також маршалом дому. З нагоди 100-річчя Ольденбурзького піхотного полку 16 серпня 1913 року Веддеркоп був підвищений до генерал-майора запасу.

Сім'я Від шлюбу з Луїзою Цеделіус, дочкою прусського генерал-лейтенанта Вільгельма Цеделіуса (1825–1885), у нього народилися дочка Софія Адаміна Фрідеріка Густава Паула фон Веддеркоп (1879–1950) та син Магнус фон Веддеркоп. У 1904 році Софія фон Веддеркоп вийшла заміж за Александра фон Фалькенгаузена (1878–1966), який згодом став генералом піхоти та борцем опору проти націонал-соціалізму. Магнус фон Веддеркоп став генерал-лейтенантом вермахту під час Другої світової війни.

Нагороди

Залізний хрест 2-го класу із застібкою «25»Geschichte des Oldenburgischen Infanterie-Regiments Nr. 91. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1881, S. 419, 422. Орден Заслуг герцога Петра-Фрідріха-Людвіга почесний лицарський хрест 2-го класу з мечами почесний великий хрест із золотою короною і мечами на кільці (1916) — нагороджений з нагоди 50-річчя служби.Jeversches Wochenblatt Friesisches Tageblatt vom Dienstag, 27. Juni 1916, S. 7 Орден Генріха Лева, лицарський хрест 1-го класу з мечами (1884) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Орден Білого Сокола, командорський хрест (1890)Militär-Wochenblatt. Nr. 105 vom 10. Dezember 1890, S. 3101. Столітня медаль Орден Бертольда I, командорський хрест 2-го класу (1899)Hof- und Staatshandbuch des Großherzogtums Baden. 1910, S. 83. Орден Корони (Пруссія) 2-го класу (19 січня 1900)

Примітки

Посилання