Казань – Нижній Новгород – газопровід у Росії.
Запуск Міннібаєвського газопереробного заводу та підсилення газопровідної системи Міннібаєво – Казань дозволило почати подачу блакитного палива до більш віддалених районів. Як наслідок, в 1958-му ввели в дію газопровід Казань – Нижній Новгород довжиною 386 кілометрів з діаметром 325 мм.
Відомо, що в Нижньому Новгороді споживачем протранспортованого ресурсу став Горьківський автозавод. Також відомо про відвід, що дозволив розпочати газифікацію Чебоксар. Втім, обсяги поставок по напрямку з Казані були недостатніми для переведення на газ об’єктів електроенергетики, що почалось із запуском в 1960 році значно потужнішого газопроводу Саратов – Нижній Новгород. В районі Чебоксар з другої половини 1960-х природний газ як сировину для хлорметанів потребував завод хімії хлору в Новочебоксарську.
В 1970-х роках трасу Казань – Нижній Новгород дещо південніше від Чебоксар перетнула потужна газопровідна система Нижня Тура – Перм – Нижній Новгород – Центр, що доволило подати ресурс західносибірського походження до Казані по реверсованій східній ділянці.
В 2003-му спорудили перемичку для подачі до Казань – Нижній Новгород ресурсу із газопроводу Уренгой – Помари – Ужгород (перетинає трасу Казань – Нижній Новгород ще ближче до Казані, аніж Нижня Тура – Перм – Нижній Новгород – Центр).
Примітки