Завод метанолу та азотних добрив у Губасі — підприємство хімічної промисловості, що діє у Пермському краї Росії. Виникло як Губахінський хімічний завод, а з 1993 року діє як ВАТ «Метафракс».

Історія В 1942 році у Губасі почалося будівництво азотно-тукового заводу, втім, вже у 1943-му роботи припинили. Після завершення радянсько-німецької війни було ухвалено рішення перепрофіліювати майданчик, при цьому в 1945–1946 роках сюди доправили майже півтори тисячі вагонів із вивезеним із Німеччини обладнанням.

З 1955 року завод випускав толуол, проте вже у 1957-му вирішили ще раз перепрофіліювати майданчик — цього разу на продукування метанолу, першу партію якого вдалось отримати в 1959-му. Як сировину на той час використовували коксовий газ місцевого коксохімічного заводу.

В 1971-му продукування метанолу перевели на природний газ, що надійшов до регіону по трубопроводу Чусовой – Березники – Солікамськ, а в 1984-му став до ладу агрегат М-750 потужністю 750 тисяч тонн метанолу на рік. В 2006-му його модернізували до рівня у 1 млн тонн на рік, а після ще двох етапів модернізації в 2015 та 2017 роках показник агрегату довели до 3375 тонн на добу.

Окрім виробництва базового продукту майданчик продукує цілий ряд супутніх. Передусім метанол йде на виробництво формаліну (водного розчину формальдегіду), що почало роботу в 1968 році із установкою потужністю 25 тисяч тонн на рік, яку в 1970-му доповнили установкою продуктивністю 100 тисяч тонн на рік. В 2006-му стала до ладу установка концентрованого формаліну потужністю 270 тисяч тонн на рік, у 2016-му додали другу з показником у 90 тисяч тонн, а в 2022-му запустили третю установку концентрованого формаліну, що може щорічно продукувати 180 тисяч тонн 55%-го формаліну. Це дає змогу довести власне споживання метанолу до 450 тисяч тонн на рік.

Серед інших похідних виробництв можливо зазначити такі:

- в 1965-му почали продукування метиламіну (результат реакції метанолу з аміаком), який був необхідний виробникам ракетного палива. Втім, вже у 1967-му це виробництво перепрофіліювали на отримання етиламіну;

- з 1973-го майданчик продукує карбамідформальдегідний концентрат (КФК). В 2003 – 2005 роках запустили три установки виробництва КФК сукупною потужністю 180 тисяч тонн на рік;

- в 1980-му почалось продукування уротропіну (результат реакції формальдегіду з аміаком). Після запуску в 2011-му установки уротропіну потужністю 20 тисяч тонн на рік завод став найбільшим виробником цього продукту в Європі. Також варто відзначити, що уротропін є компонентом у виробництві вибухівки, зокрема, гексогену;

- у 1982-му запустили виробництво пентаеритриту (отримують конденсацією формальдегіду з етаналем);

- в 1995-му ввели в дію установку форміату натрію (є побічним продуктом виробництва пентаеритриту);

- запущена в 2022-му установка концентрованого формаліну інтегрована з виробництвом параформальдегіду (продукт полімеризації формальдегіду).

В 2023-му майданчик отримав новий напрям діяльності завдяки запуску установок аміаку, карбаміду (результат реакції аміаку з діоксидом вуглецю) та меламіну (похідна карбаміду) річною потужністю 298 тисяч тонн, 517 тисяч тонн, та 40 тисяч тонн відповідно. Сировиною для аміаку також є природний газ.

Атаки під час російсько-української війни 13 вересня 2025 року підприємство вперше зазнало атаки безпілотних літальних апаратів. За повідомленнями українських ЗМІ з посиланням на джерела в ГУР МО України, удар здійснили підрозділи ГУР, а за попередніми даними було пошкоджено обладнання для виробництва карбаміду. Російське видання ASTRA з посиланням на джерела в екстрених службах повідомило про пошкодження газопроводу, резервуара з метанолом, одного з цехів та пожежної частини підприємства.

17 лютого 2026 року завод був атакований повторно. Губернатор Пермського краю Дмитро Махонін підтвердив атаку безпілотників у регіоні. За даними ASTRA, по підприємству було завдано удару щонайменше чотирма безпілотниками, після чого на його території виникла пожежа. Того ж дня джерело агентства «Інтерфакс-Україна» в СБУ заявило, що атаку здійснили безпілотники Центру спеціальних операцій «Альфа» СБУ. Після атаки, за повідомленнями російських регіональних джерел, було призупинено виробництво метанолу.

11 березня 2026 року підприємство знову зазнало атаки БпЛА. За свідченнями очевидців, у нальоті брали участь три або чотири безпілотники. Російські медіа повідомляли, що ймовірною ціллю атаки був комплекс «Аміак—Карбамід—Меламін» (АКМ), введений в експлуатацію у 2023 році; точний масштаб пошкоджень не повідомлявся.

23 травня 2026 року «Метафракс Кемикалс» зазнав чергової атаки. Махонін повідомив про атаку безпілотників на промислове підприємство Пермського краю, не назвавши його. Моніторингові ресурси ідентифікували об'єкт як хімічний комплекс АКМ «Метафраксу» в Губасі; ASTRA повідомила про пожежу на території підприємства. Президент України Володимир Зеленський заявив, що удар здійснила СБУ та що внаслідок нього виробничий процес на підприємстві було зупинено.

11 вересня 2026 року завод знову опинився під атакою під час масованого нальоту безпілотників. Махонін підтвердив атаку на два промислові підприємства регіону, не назвавши їх. Видання Deutsche Welle з посиланням на ASTRA та українські моніторингові ресурси повідомило, що цілями були філія «Азот» компанії «Уралхім» у Березниках та «Метафракс Кемикалс» у Губасі.

Примітки