Завод добрив та метанолу в Новгороді – підприємство хімічної промисловості, що діє у Новгородській області Росії. Створене як Новгородский хімічний комбінат, а наразі діє як ПАТ «Акрон» зі складу групи «Акрон».
Завод почав роботу в 1967 році з продукування метанола, а в 1969-му стартував випуск аміаку та азотного добрива у формі аміачної води. У 1970 та 1977 роках асортимент добрив розширили за рахунок карбаміду (отримують реакцією аміаку та діоксиду вуглецю) та аміачної селітри (результат реакції аміаку та нітратної кислоти, причому сировиною для останньої також є аміак).
Наразі потужності з продукування аміаку складаються із трьох агрегатів, що стали до ладу в 1975, 1979 та 2016 роках, сукупна потужність яких з урахуванням ряду модернізацій досягнула 2,23 млн тонн на рік. Аміак використовують для:
- випуску нітратної кислоти на десяти установках, сім з яких стали до ладу в 1976 – 1980 роках, а ще три в 2019 – 2020 роках. Їх загальна потужність становить 2,12 млн тонн (з них 0,4 млн тонн на трьох нових установках);
- продукування аміачної селітри на двох установках, що стали до ладу в 1976 та 1978 роках та після модернізації наприкінці 2010-х мають сукупну потужність 2,26 млн тонн на рік. З 2000 року частину аміачної селітри випускають у формі промислової вибухівки (пористий нітрат амонію);
- продукування карбаміду на шести установках, чотири з яких стали до ладу в 1969 – 1970 роках, а ще дві в 2012-му та 2018-му. Їх загальна потужність становить 2,2 млн тонн (з них 0,95 млн тонн на двох нових установках). Частина карбаміду (та аміачної селітри) з 2007-го видається у формі карбамід-аміачної селітри (КАС), при цьому потужність по КАС досягнула 2 млн тонн на рік;
- випуску комплексного азотно-фосфорно-калійного добрива, технологія отримання якого передбачає розкладення апатитів нітратною кислотою, після чого отримана пульпа проходить етапи амонізацією та реакції з хлоридом калію (супутнім продуктом такого процесу виступає карбонат кальцію). По цьому напрямку на заводі працюють дві установки, запущені в 1982 та 1983 роках та модернізовані в другій половині 2010-х до рівня у 1,76 млн тонн на рік. Також можливо відзначити, що в другій половині 2020-х поставки хлориду калію мають початись з Талицького гірничозбагачувального комбінату, який споруджується тією ж групою «Акрон».
З 2022-го завод також має можливіть продукувати кальцієву селітру в обсягах 0,1 млн тонн на рік.
Після модернізації у 1997-му потужність виробництва метанолу зросла до 110 тисяч тонн на рік. На самому майданчику організоване споживання метанолу з отриманням формаліну на шести установках загальною потужністю 240 тисяч тонн на рік (з них п’ять стали до ладу в 1971 – 1973 роках, а одна в 2006-му). Далі формалін йде на продукування карбамідформальдегідних смол (з 1973-го) та аміносмол (з 2006-го, потужність 105 тисяч тонн на рік). Є відомості, що в 2015-му фактично випустили 168 тисяч тонн формаліну та 186 тисяч тонн смол.
Як сировину для отримання аміаку та метанолу використовують природний газ, що надходить по газопроводах Бєлоусово – Ленінград та Серпухов – Ленінград.
Ще одним розрахованим на споживання природного газу напрямком було запущене в 1987-му виробництво ацетилену методом піролізу метану. Отриманий ацетилен призначався для продукування ацетальдегіду з наступним перетворенням на оцтову кислоту. Втім, вже у 1990-х роках цей напрямок закрили через нерентабельність.
Примітки