Гемінґвей нічого не знає — збірка короткої прози українського письменника Артура Дроня, видана у 2025 році видавництвом ВСЛ. Твір позиціонується як «свідчення солдата» — художнє осмислення досвіду війни через фрагментарні тексти, сни та спогади. Третя у доробку й перша прозова збірка автора.
Сюжет і форма Ця книжка не має чіткої лінійної фабули, натомість складається з уривкових сцен, внутрішніх монологів і сновидінь. Герої ділять простір між тилом і фронтом, вони переживають втрати, страх, віру та братерство. Як описує Zaxid.net, це «свідчення солдата про досвід великої війни. Віра на фронті, братерство між військовими, страх і надія, смерть і Любов».
У «Львівській пошті» опубліковано уривок із книги, де автор говорить: «Час жорстокий. Нечесний. Роз'ятрювальний. Але не можем від нього ховатись… ця література завжди нам кричатиме: „Я про тебе!“»
Автор сам зазначав у інтерв'ю Суспільному, що після служби в ЗСУ (у тому числі тяжкого поранення) він переключився із поезії на прозу та писав книгу у період реабілітації..
Видання 2025 — перше видання у Видавництві Старого Лева (наклад — 3000 примірників). Книжка мала передпродаж і частина накладу вже була розкуплена на етапі анонсу. Над обкладинкою працювали Андрій Лесів і Романа Романишин. Вже 2025-го були придбані права на переклад книги англійською.
Нагороди За цю книжку автор у 2025 році отримав Премію імені Юрія Шевельова, відзнаку «Вибір Читомо» 2025 року (відзнаку отримали 12 прозових книг) та лавреатом рейтингу «Книжковий інфобум — 2025» у категорії «Найкраща прозова книга».
Книга увійшла до списку Найкращих українських книжок 2025 року за версією Українського ПЕН у категорії «есеїстика».
Примітки
Посилання Рецензія УП Zaxid.net — про книгу Інтерв'ю з автором (Суспільне) Про обкладинку (ВСЛ)