Хімічний комплекс у Невинномиську — підприємство хімічної промисловості, що діє у Ставропольському краї Росії. З 1975 року відомий як «Невинномиський Азот».
Виробництво добрив
Азотні добрива Завод почав діяльність у 1962 році із випуску аміаку, який далі йшов на продукування нітратної кислоти та азотного добрива — аміачної селітри (результат реакції нітратної кислоти з все тим же аміаком). За сировину для аміаку обрали природний газ (в 1950-х — 1960-х роках Передкавказзя було потужним газовидобувним регіоном, що, зокрема, й зумовило вибір майданчику в Невинномиську).
В 1966-му став до ладу другий цех аміаку та почалось виробництво карбаміду (продукт реакції аміаку з диоксидом вуглецю). В 1973 та 1976 роках запустили ще дві установки продукування аміаку потужністю по 450 тисяч тонн на рік.
У 1989-му розпочали випуск добрива у формі карбамід-аміачної селітри.
В 1991 та 1992 роках вивели з експлуатації аміачні виробництва, що працювали з 1962 та 1966 року. Втім, в подальшому узялись за модернізацію і в 2015 та 2018 роках довели потужність цехів, запущених в 1973 та 1976 роках, до 1980 та 1850 тонн аміаку на добу відповідно. Також модернізувались інші виробництва азотного напрямку, так що довідник від 2019 року зазначає затверджену потужність майданчику на рівні 1,35 млн тонн аміаку, 1,32 млн тонн нітратної кислоти, 1,50 млн тонн аміачної селітри та 0,98 млн тонн карбаміду (і 1,10 млн тонн карбамід-аміачної селітри).
В 2011-му стало до ладу виробництво меламіну, сировиною для якого є карбамід.
В 2015-му завод випустив 1,27 млн тонн аміаку, 1,11 млн тонн нітратної кислоти, 1,37 млн тонн аміачної селітри та 0,93 млн тонн карбаміду (з них 0,92 млн тонн у товарному вигляді карбамід-аміачної селітри), а також 47 тисяч тонн меламіну.
Комплексні добрива Окрім власне азотних добрив в 1970-му організували також продукування комплексних добрив, для чого ввели в дію виробництво екстракційної фосфорної кислоти, яку отримували обробкою апатитів сульфатною кислотою (відносно останньої відомо, що в 1990-х роках її міг постачати завод добрив у Бєлорєченську із сусіднього Краснодарського краю). З 1977-го випускали азотно-фосфорно-калійне (NPK) добриво — нітроамофоску. Відомо, що на «Невинномиському Азоті» була реалізована схема із отриманням NPK шляхом реакції фосфорної та сульфатної кислот з аміачною селітрою та хлоридом калію.
Супутнім продуктом отримання екстракційної фосфорної кислоти з апатитів є кремнефтористоводнева кислота, тому одночасно з основним виробництвом ввели в дію цех фтористих солей. А в 1978-му фосфорний напрямок поповнило виробництво термічної фосфорної кислоти (отримують спалюванням жовтого фосфору).
В 2002-му цехи фосфорного напрямку зупинили, за винятком цеху комплексних добрив, відносно якого відомо, що в 2015-му тут випустили 441 тисячу тонн NPK добрив. При цьому станом на 2019 рік потужність цеху комплексних добрив рахувалась на рівні 600 тисяч тонн на рік (як NPK, так і азотно-калійних).
В першій половині 2020-х завод уклав угоди на постачання обладнання, що дасть змогу виробляти 350 тисяч тонн екстракційної фосфорної кислоти та 1,1 млн тонн сульфатної кислоти на рік.
Калійні добрива Окрім NPK цех комплексних добрив також випускає азотно-калійні, як то калієву селітру, яку продукують реакцією хлориду калію з нітратом натрію (останній можливо отримати на основі нітратної кислоти).
У 2025-му запустили виробництво калієвої селітри потужністю 70 тисяч тонн на рік шляхом реакції хлориду калію з аміачною селітрою, при цьому супутньою продукцією має бути хлорид амонію.
Ацетилен-метанольний напрямок Інший напрямок розвитку майданчику також базувався на використанні природного газу — в 1967-му тут стало до ладу виробництво ацетилену методом піролізу метану. Ацетилен далі використовувався для продукування ацетальдегіду, що в свою чергу йшов на виробництво бутанолу (випуск цього продукту почали ще в 1965-му на привозній сировині) та оцтової кислоти і її ангідриду.
У 1973-му запустили виробництво вінілацетату (є кілька методів його отримання на основі оцтової кислоти або оцтового ангідриду).
В 1976-му стало до ладу виробництво метанолу, особливістю якого є використання синтез-газу, що відходить із установки отримання ацетилену. Первісно потужність по метанолу становила 100 тисяч тонн на рік, а в 2006-му цей показник довели до 125 тисяч тонн на рік.
У 1995-му випуск оцтової кислоти перевели на нову технологію карбонілювання метанолу, при цьому обсяги виробництва багаторазово зросли (станом на кінець 2000-х майже весь вироблений на майданчику метанол використовували у продукуванні оцтової кислоти). А в 1998—1999 роках ввели в дію виробництво бутилацетату (результат реакції бутанолу та оцтової кислоти).
В 2015-му завод випустив 34 тисячі тонн ацетилену, 38 тисяч тонн оцтового альдегіду, 19 тисяч тонн бутанолу, 122 тисячі тонн метанолу, 159 тисяч тонн оцтової кислоти, 18 тисяч тонн вінілацетату, 17 тисяч тонн бутилацетату та 11 тисяч тонн метилацетату (останній можливо отримувати реакцією метанолу та оцтової кислоти або оцтового ангідриду).
Можливо відзначити, що з другої половини 1960-х та до 1997 року у складі майданчику діяло виробництво себацинової кислоти, проте воно базувалось на використанні касторового масла (останню отримують з рицини, центром вирощування якої було Передкавказзя).
Постачання сировини Завод отримує природний газ із південної частини газотранспортного коридору Північний Кавказ — Центр, при цьому до Невинномиську можливі поставки:
з напрямку Ставрополя (газопроводи Ставрополь — Грозний, Аксай — Моздок, Ізобільний – Невинномиськ); по трубопроводу Майкоп – Невинномиськ; з напрямку Моздоку (газопроводи Невинномиськ — Моздок, Моздок — Невинномиськ, Ставрополь — Грозний, Аксай — Моздок).
Постачання хлориду калію відбувається залізничним транспортом.
Станом на 2022 рік, потреби майданчику в сульфатній кислоті на 77 % закривав Середньоуральський металургійний завод (м. Ревда Свердловської області). Комплекс є базовим споживачем Невинномиської ТЕС.
Російсько-українська війна Частина виробленої майданчиком оцтової кислоти постачається на завод імені Свердлова у Дзержинську для продукування вибухових речовин, що далі йдуть на спорядження артилерійських снарядів. Так, на основі аналізу відкритих даних встановлено, що з початку повномасштабного російького вторгнення в Україну та по вересень 2024-го з «Невинномиського Азоту» та «Новомосковського Азоту» до Дзержинська залізничним транспортом відправили 38 тисяч тонн оцтової кислоти.
19 березня 2026 року Ставропольский край РФ опинився під обстрілами невідомих дронів, пройшла атака на Невинномиський «Азот».
16 травня 2026 року безпілотники атакували хімічне підприємство, на об'єкті спалахнула масштабна пожежа. За словами місцевих жителів, система ППО не спрацювала жодного разу. 20 травня удари по заводу було проведено повторно.
Примітки