Великі надії (англ. Great Expectations) — романтично-драматичний фільм 1998 року, режисером якого є Альфонсо Куарон, оператором — Еммануель Любецкі, а сценарист — Мітч Глейзер. У фільмі в головних ролях знімались Ітан Гоук, Гвінет Пелтроу, Генг Азарія, Кріс Купер, Енн Бенкрофт і Роберт де Ніро.

Основою для сценарію фільму став однойменний роман Чарльза Дікенса, в якому описано кохання чоловіка до недосяжної жінки. Тло історії є зміненим - події відбуваються у сучасному Нью-Йорку. Фільм отримав неоднозначні відгуки від глядачів та має рейтинг 6.8 на сайті Imdb.

Сюжет Фільм розпочинається зі знайомства з молодим Фіннеганом «Фінн» Белл, що досліджує пляжі узбережжя Мексиканської затоки у Флориді. Небезпечний втікач зі в'язниці (Роберт Де Ніро) раптово виринає з води та нападає, змушуючи Фінна пообіцяти принести їжу, ліки та болторіз, щоб наступного дня зняти залізні держаки з його ноги. В'язень несподівано намагається змусити Фінна відвезти його човном до Мексики. Поліція захоплює невеликий човен, що прямує в море. Засуджений стрибає зі човна, а Фінна відтягують назад до берега. Наступного дня Фінн дізнається в новинах, що засудженого спіймали, і що це Артур Люстіг, колишній гангстер, якого присуджено до смертної кари.

Дядька Джо (Кріс Купер) викликають до «Paradiso Perduto» ( італ. «втрачений рай»), дому найбагатшої жінки Флориди, пані Нори Дінсмур (Енн Бенкрофт).Жінка підсовує велику суму грошей під двері, називаючи це «грошима на бензин». Тим часом Фінн, якого він привів із собою, зустрічає юну Естеллу у саду. Міс Дінсмур бачить, як вони спілкуються, і телефонує Меггі (Кім Діккенс), сестрі Фінна, щоб попросити її дозволити Фінну бути товаришем по іграх для Естелли, хоча Естелла, очевидно, не любить Фінна. Меггі штовхає Фінна на це заради грошей.

Під час першого візиту Фінна до міс Дінсмур, вона розчарована, коли Фінн не може танцювати для неї, але заінтригована, коли він каже, що вміє малювати. Вона змушує Естеллу сісти для портрета, яку Фінн малює з гримом на старому шматку шпалер. Поки він малює, міс Дінсмур попереджає Фінна, що він закохається в Естеллу і його серце буде розбите. Після портретної сесії міс Дінсмур закінчує роботу і просить Естеллу допомогти Фінну знайти двері. На виході вона зупиняється, щоб напитись води з фонтанчика, і чемно пропонує йому теж напитися звідти. Поки Фінн п'є, встигає поцілувати його.

Минає кілька років. Меггі тікає з дому, і Джо виховує Фінна сам, попри відсутність кровних родичів. Фінн щосуботи ходить до «Paradiso Perduto», де вчиться танцювати з Естеллою (Гвінет Пелтроу). Одного разу Естелла згадує, що у неї вечірка. Фінн (Ітан Гоук) пропонує його супроводжувати. Естелла швидко погоджується (хоча й досить роздратована надмірною опікою пані Дінсмур). Коли Фінн з'являється на вечірці, його не впускають, бо його немає у списку гостей. Естелла з'являється біля його пікапа та грайливо запитує, чи не відвезе він її до себе додому. Фінн погоджується. Як тільки вони прибувають, Естелла починає спокушати Фінна, змушуючи його засунути руки їй під сукню, однак вона раптово йде, стверджуючи, що дуже зайнята того вечора. Наступного дня Фінн приходить до будинку, однак пані Дінсмур каже йому, що Естелла поїхала навчатися за кордон до Європи. Протягом наступних семи років він рішуче виганяє з голови Естеллу та міс Дінсмур та припиняє малювати. Він допомагає Джо з його рибальським бізнесом.

Одного разу до Фінна приходить адвокат і пропонує провести виставку в галереї в Нью-Йорку. Фінн і дядько Джо вражені цією удачею, тим більше, що Фінн не малював з того часу, як Естелла поїхала. Зрештою, Фінна переконують поїхати до Нью-Йорка, який Естелла колись називала світовою столицею мистецтва. Приїхавши туди, він сідає в парку Томпкінс-сквер в Іст-Вілледж та малює. Під час перерви персонаж вирішує випити води з фонтану, і поки він п'є, з'являється Естелла і цілує його. Потім вона запрошує його на післяобідній чай у компанії еліти. Після цього їхні зустрічі стали дедалі частішими, а Естелла не нехтує можливістю позувати для картин Фінна. Всі дії супроводжуються маніпуляціями та марними надіями, які дає Естелла.

Одного разу Волтер, один зі впливових чоловіків у Нью-Йорку, з'являється в готельному номері Фінна, бажаючи побачити результат портретної сесії, і вражений натурними портретами. Потім він зізнається Фінну, що, на його думку, Естелла використовує Фінна, щоб змусити Волтера попросити її вийти за нього заміж, і запитує його, як догодити їй, оскільки вона була його подругою дитинства.

Адвокат, який знайшов Фінна у Флориді, знову з'являється, переміщуючи Фінна до великої студії, де він може комфортніше працювати над своїм мистецтвом. Фінн швидко заповнює студію своїми роботами, оскільки наближається дата відкриття його галереї. Він змушує Естеллу сказати, що вона буде там.

У вечір прем'єри виставки в галереї Фінн шукає Естеллу всюди, але її ніде не видно. Згодом він вирішує піти до помешкання Естелли в Нью-Йорку, сподіваючись знайти її там, але замість цього він знаходить там міс Дінсмур, яка приїхала до Нью-Йорка на «особливу подію». Коли Фінн запитує, чи має вона на увазі відкриття його галереї, вона відповідає: ні, вона приїхала на весілля Естелли. Коли Фінн засмучується цією новиною, вона холодно відповідає, що попереджала його, коли він був дитиною. Фінн повертається до своєї студії та бачить дивного бородатого чоловіка, який хоче з ним побачитися.

Дивним чоловіком виявляється Артур Люстіг. Він непрямим чином розкриває свою особу Фінну. Спочатку Фінн недовірливо ставиться до цього, але потім йому стає ніяково через присутність старого, і він натякає, що йому слід піти. Виходячи з дому, Люстіг натякає Фінну, що знає, чого хоче Фінн. Тож Фінн супроводжує Люстіга до станції метро, ​​оскільки Люстіг має летіти літаком з Міжнародного аеропорту імені Джона Ф. Кеннеді до Парижа. У поїзді знайомі Люстіга зустрічають їх та нападають. Артур отримує серйозне поранення та помирає від втрати крові, зізнаючись, що був його благодійником, оплачуючи адвоката, галерею, студію, квиток на літак та купував кожну роботу, яку Фінн намалював.

Низки подій, що були напередодні, сильно вплинули на Фінна. Він відсторонюється від усього та їде до Парижа, щоб вивчати мистецтво. Він досягає успіху самостійно, і зрештою повертається до Флориди: там він відвідує свого дядька Джо та мириться з ним. Пані Дінсмур давно померла, а будинок уже давно ніхто не відвідував. Завітавши туди, йому здається, що він бачить привида Естелли в дитинстві. Він йде за маленькою дівчинкою до заднього причалу, де знаходить матір дитини, якою виявляється Естелла. Вона зізнається, що часто думала про нього, і просить у нього вибачення за свою поведінку. Фінн вибачає, а фільм закінчується тим, що вони тримаються за руки та дивляться на море.

Акторський склад (в порядку появи у субтитрах)

Ітан Гоук у ролі Фіннегана «Фінна» Белла Гвінет Пелтроу в ролі Естелли Хенк Азарія в ролі Волтера Плейна Кріс Купер у ролі Джо Коулмана Енн Бенкрофт у ролі пані Нори Дінсмур Роберт Де Ніро в ролі Артура Люстіга Джош Мостел у ролі Джеррі Раньо Кім Діккенс у ролі Меггі Нелл Кемпбелл у ролі Еріки Тралл Габріель Манн у ролі Оуена Джеремі Джеймс Кісснер у ролі 10-річного Фінна Ракель Боден у ролі 10-річної Естелли Стівен Спінелла в ролі Картера Макліша

Думки щодо фільму Ітан Гоук в одному з інтерв'ю розповідав про те, що не хотів братися за цей проєкт. На його думку, оригінальний роман відображав класову нерівність, що не відповідає походженню актора. Всупереч цьому, режисер наполягав саме на Гоуку в ролі Фінна, аргументуючи чудовою акторською грою у кінострічці «До сходу сонця». Актор вважає, що непопулярність фільму зумовлена часом виходу - якраз в той час в прокаті був «Титанік».

Гвінет Пелтроу на пресконференції заявляла, що ця роль видалась для неї важкою, - акторка не розуміла мотивів такої жорстокої поведінки, однак намагалась відіграти холодну та маніпулятивну жінку.

Під час створення фільмів не вдалося оминути суперечок: Альфрону Куаро та Еммануелю Любецкі, оператору, було складно співпрацювати. Еммануель й досі вважає цей фільм репутаційною плямою в його резюме. Любецкі вважав, що Куаро занадто багато намагався використати зелений колір у фільмі, що в майбутньому мало стати впізнаваною рисою режисера. Після посередніх відгуків, Куаро не мав бажання займатися кінематографом; захоплення йому повернули перегляди улюблених фільмів.

Цікаві факти В оригінальному романі головного героя звати Піп, однак в реаліях сучасного Нью-Йорка воно звучало дивно. Натомість назвали Фінн - іменем собаки Ітана Гоука. Картини, що у фільмі, насправді створював Франческо Клементе. Для зображення Естелли, Гвінет була натурницею. На основі фільму було створено роман, який написала Дебора Чель; видано у St. Martin`s press.

Примітки