Урдокс — електронний компонент, що використовувався в ламповій електронній апаратурі для обмеження кидків струму в момент увімкнення пристрою (наприклад, для захисту ниток розжарення від перегоряння, захисту електролітичних конденсаторів тощо). Терморезистор із від'ємним температурним коефіцієнтом опору, який спочатку виготовляли на основі діоксиду урану. Назва (від — «діоксид урану») була товарним знаком компанії Osram.
Уран в урдоксах використовували приблизно до 1934 року, потім його замінили на склад з оксидів магнію, алюмінію та титану. Тому нині існує мало радіоактивних урдоксів.
Принцип дії Нитки розжарення зазвичай виготовляють з вольфраму або вольфрамових сплавів, що мають, як і більшість інших металів, додатний температурний коефіцієнт опору. Тому в момент увімкнення в холодному стані їхній опір малий. У момент прикладення напруги розжарення ниткою розжарення може піти великий струм, і вона може перегоріти. Урдокс у холодному стані має великий опір. Увімкнений послідовно з ниткою розжарення, він спочатку обмежує струм; у міру розігріву його опір падає, а опір нитки розжарення зростає. Як наслідок, після прогрівання пристрою більша частина напруги розжарення падатиме на нитці розжарення, а не на урдоксі (нормальний режим роботи).
Часто комбінували в одному вакуумному балоні з баретером (стабілізатором струму).
Примітки
Посилання Опис радіоприймача DNB Presse-Empfänger E38, випущеного 1938 року