Сторожовка — Коробки — Лог — Волгоград — трубопровідний коридор, що забезпечує поставки природного газу споживачам Волгоградської області Росії.
Газифікація Волгоградської області почалась в першій половині 1950-х та первісно здійснювалась за рахунок ресурсу місцевих родовищ, виявлених на півночі області. Першим кроком при цьому став запуск в 1953-му газопроводу від Арчединського родовища до Волгограда довжиною 123 кілометра та діаметром 325 мм, тоді як базовими споживачами виступили Волгоградська ТЕС та металургійний завод «Красный Октябрь».
Запаси Арчедінського родовища були не дуже значні, до того ж у 1956-му від нього проклали трубопровід для живлення Серебряковського цементного заводу (місто Михайлівка). Втім, вже у 1957-му став до ладу газопровід Саушинська — Волгоград, що забезпечив видачу ресурсу з більших Саушинського та Верховського родовищ. Він мав довжину 178 кілометрів та був виконаний в діаметрі 500 мм (варто відзначити, що саме в цей період на південь від Волгограду ввели в дію Волгоградський нафтопереробний завод та призначену для його обслуговування Волгоградську ТЕЦ-2).
Невдовзі стартувала розробка найбільшого у Волгоградській області Коробківського газового родовища і в 1962-му завершили будівництво першої нитки газопроводу Коробки — Лог довжиною 118 кілометрів та діаметром 500 мм, а в другій половині 1960-х між Коробківським родовищем та Логом проклали другу нитку. Того ж десятиліття ділянку Лог — Волгоград підсилили двома нитками загальною довжиною 280 кілометрів з діаметром 720 мм.
У північному напрямку в 1962-му ввели в дію газопровід Коробки — Сторожовка довжиною 140 кілометрів та діаметром 720 мм, що дозволило передавати ресурс до трубопроводів Саратов – Москва та Саратов — Нижній Новгород.
Таким чином, унаслідок реалізації окремих проектів виник ланцюжок трубопроводів, який, щонайменше, включав:
- одну нитку між Сторожовкою та Коробками з діаметром 720 мм;
- дві нитки між Коробками та Логом, з яких одна мала діаметр 500 мм;
- три нитки між Логом та Волгорадом, з яких одна мала діаметр 500 мм та дві 720 мм.
У 1965 році Коробківське родовище досягнуло видобутку на рівні 5,1 млрд м3, проте і його запасів не могло вистачити надовго. Втім, вже у другій половині 1960-х через Саратовську область пройшла потужна система Середня Азія — Центр I, II, що дозволило організувати подачу ресурсу до Сторожовки (по реверсованим південним ділянкам трубопроводів Саратов — Нижній Новгород та Саратов – Вольск) і далі на південь по реверсованій ділянці Коробки — Сторожовка.
У 1975—1982 роках ділянку Коробки — Лог перетнули трубопроводи Середня Азія — Центр III, IV—I, IV—II і в якийсь момент тут організували їх сполучення з Коробки — Лог (можливо відзначити, що в одному коридорі з САЦ III, IV—I, IV—II також прямують газопроводи Оренург — Новопсков та «Союз»).Развитие газовой промышленности Волгоградской области
Окрім згаданих вище великих споживачів протранспортованого по системі ресурсу, також можливо відзначити Волгоградську ТЕЦ-3 (споруджену з огляду на обслуговування хімічного заводу «Каустик»), Волзьку ТЕЦ-1 та Волзьку ТЕЦ-2, а також завод органічного синтезу у Волзькому, що, зокрема, споживає газ як сировину для виробництва сірковуглецю (відгалуження до розташованого на лівому березі Волги навпроти Волгограда міста Волзьк проходить по греблі Волзької ГЕС).
Примітки