Бірнірська культура () — доісторична культура інуїтів, що датується VI–XII століттями на Чукотському півострові Росії та Північному схилі Аляски США. Бірнірська культура вперше з'явилася на американській стороні Берингової протоки, походячи від давньоберингоморської/Оквік культури та передуючи культурі туле; вирізняється передовими гарпунами та морськими технологіями. Курган бірнірської культури виявлено в місті Велс, Аляска; ще 16 було знайдено в Уткіагвіку на , яка на початок XXI сторіччя є Національною історичною пам'яткою. Стародавнє село Бірнірк знайдено на території сучасного Уткіагвіка.

Культура Носії бірнірської культури мешкали у невеликих окремих будинках з довгим або коротким входом, що вів до однієї кімнати зі спальними платформами. У будинках не було відкритих камінів; натомість тепло та світло забезпечували кам'яні та глиняні лампи. Ймовірно, що поселення бірнірської культури були невеликими, в одному поселенні одночасно проживало лише кілька сімей. Таким чином, концепція китобійного промислу бірнірської культури часто обговорюється. Більшість громад, які займалися китобійним промислом, потребують кількох екіпажів, що було б важко для мешканців невеликого поселення. Однак китобійний гарпун, знайдений в Уткіагвіку, разом з артефактами, отриманими з частин кита, знайдених в інших місцях (вуси, китові кістки тощо), свідчать про те, що носії бірнірської культури займалися певною формою полювання на китів. а також на тюленів, карібу, птахів та рибу, використовуючи різноманітні знаряддя.

Знаряддя Знайдено безліч інструментів бірнірської культури. Вони були вправними мисливцями на тюленів, відомими своїм використанням інноваційного спорядження, такого як скребки для льоду, щоб заманювати тюленів на замерзлі води. Характерним є стиль гарпунів, які використовували для полювання на тюленів та інших морських тварин; головки гарпунів були самозагостреними та мали «одну бічну шипку та протилежну вставку з відколотого каменю». Окрім гарпунів використовували зброю з глиняного сланцю, а саме: ножі, леза, стріли та списи, які зазвичай використовуються для полювання на наземних тварин.

Генетика

У генетичному дослідженні, опублікованому в журналі Science у серпні 2014 року, розглянуто останки п'яти представників бірнірської культури, похованих у Сибіру приблизно в 570 — 680 роках нашої ери. П'ять вилучених зразків мітохондріальної ДНК належали до . Гаплогрупа A2a також була переважною материнською лінією серед носіїв культури туле.Генетичні дані свідчать про те, що носії культури туле походить від мігрантів бірнірської культури із Сибіру, ​​які прибули до північної Канади та Гренландії після 1300 року, де вони повністю замінили генетично відмінні корінні народи дорсетської культури.

Джерела

Примітки