«Зоряний крейсер „Галактика“» () — американський науково-фантастичний телесеріал, створений Гленом А. Ларсоном, який транслювався на каналі ABC з 17 вересня 1978 року по 29 квітня 1979 року. Серіал розповідає про групу людей, які на космічних кораблях тікають від роботів сайлонів у пошуках легендарної планети Земля.

Спершу «Зоряний крейсер „Галактика“» задумувався як мінісеріал, але ABC згодом замовила повний сезон з 24-х епізодів. Однак, високі витрати на виробництво і зниження глядацьких рейтингів призвели до закриття серіалу. ABC спробувала поновити його під назвою «Галактика 1980», але це продовження не зацікавило загал і тривало лише 10 епізодів. Хоча «Зоряний крейсер „Галактика“» на початку не отримав широкого визнання, з часом він став культовим. Він започаткував медіафраншизу, що включає комікси, атракціони тематичних парків, ігри та більш успішний серіал-ремейк 2004—2009 років.

Сюжет

Оригінальний серіал У далекій зоряній системі Дванадцять колоній людства боролося проти сайлонів — бойових роботів, створених вимерлою рептильною расою. Граф Балтар зраджує решту людей в обмін на правління своєю планетою, та виступає удаваним посередником для укладення миру. Дванадцять колоній опиняються беззахисними перед повномасштабною атакою. Сайлони порушують угоду з Балтаром, який тікає з рештою вцілілих людей. Залишки людського населення відступають на 220-и космічних кораблях, які захищає зоряний крейсер «Галактика». Командувач «Галактики», Адама, очолює пошуки легендарної тринадцятої колонії під назвою Земля.

Сайлони продовжують переслідувати їх. Серед головних героїв — капітан Аполлон, пілот колоніального винищувача, син Адами. Його найкращий друг — лейтенант Старбак, високоповажний пілот винищувача «Вайпера», а також азартний гравець і бабій. Адама спрямовує флот на планету Кобол, звідки походять жителі колоній, і де містяться координати Землі. Він зустрічає опір політичних суперників, але флот випадково досягає планети Карілліон, де є курорт і вдосталь припасів. Невдовзі розкривається, що це пастка сайлонів, а планета населена комахоподібниим овіонами. Біженці продовжують рух до Кобола, проте шукані записи з координатами знищують сайлони.

Пізніше втікачі знаходять загублені малі колонії, нові свідчення існування Землі та отримують допомогу від загадкових Серафимів. Вони натрапляють на слід зниклого Тринадцятого племені, що вирушило в давнину з Кобола в іншому напрямку. «Галактика» зустрічає корабля-близнюка під назвою «Пегас», яким командує талановитий, але пихатий Каїн. У ході об'єднаної атаки на сайлонів «Пегас» зникає. «Галактика» знаходить заселену Тринадцятим племенем планету під назвою Терра, що створила власну космічну державу, але перебуває на порозі внутрішньої війни. Втручанням «Галактики» війну вдається зупинити, проте Адама вирішує, що це не справжня Земля, і веде флот далі.

«Галактика» отримує сигнал від іншої розвиненої людської цивілізації, але це виявляється підробка сайлонів, щоб заманити флот у пастку. «Галактика» вступає у фінальне протистояння з головним кораблем сайлонів і знищує його завдяки диверсії «Вайперів». Люди отримують ще один сигнал, який показує, що події серіалу відбувалася після висадки Аполлона-11 на Місяць у 1969 році, оскільки «Галактика» отримує телевізійну передачу про це з Землі.

Галактика 1980 Події продовження відбуваються через 30 років, коли флот досягає Землі. Побачивши, що земляни не володіють достатніми технологіями для протистояння сайлонам, командир Ксавіар подорожує в 1940-і, а Джеймі, Трой і Діллон вирушають слідом, щоб завадити зміні історії та отриманні технологічної переваги Третім Рейхом. Сайлони підбивають корабель зі школярами, що здійснюють посадку на Землю.

Діти намагаються влитися в життя на Землі, а Ксавіар планує їхнє викрадення. Група сайлонів падає на Землю під час Геловіну. Дітям також перешкоджає юний геній, доктор Зі.

В останньому епізоді (події якого відбуваються дещо раніше) Старбак, який здійснив посадку на невідомій планеті, будує з уламків сайлона робота-компаньйона. Старбак зустрічає жінку Анджелу та відправляє її дитину в рятувальній капсулі до «Галактики». Через роки виявляється, що цією дитиною є доктор Зі, а Старбак лишився на планеті після того, як робот врятував його від сайлонів.

Сезони

У ролях

Річард Гетч — капітан Аполлон Дірк Бенедикт — лейтенант Старбак Лорн Грін — командир Адама Джон Колікос — Балтар Марен Дженсен — лейтенант Афіна Ной Гетевей — робот Боксі Герберт Джефферсон-молодший — Бумер Тоні Свартц — сержант авіації Джоллі Лоретт Спэнг — Кассіопея Террі Картер — Тайга Енн Локхарт — лейтенант Шебаї

Створення

В основі серіалу лежить сценарій Глена А. Ларсона під назвою «Адамів ковчег». Сценарій розроблявся 8 років, але поштовх його завершенню дав феноменальний успіх «Зоряних війн» 1977 року. На концепцію Ларсона вплинув фільм «Мовчазна втеча» 1972 року зі спецефектами Джона Дікстри. Бувши членом Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів, Ларсон додав сюжетні елементи, котрі відсилають до Книги Мормона: назви планет, титули, переосмислені Дванадцять племен Ізраїлевих і зникле Тринадцяте плем'я.

Створення серіалу розпочала Universal Studios для ABC Television в 1978 році. Спочатку планувався мінісеріал, потім названий «Сагою про зоряний світ». Фільмування та монтаж відбувалися на студії Universal у місті Юніверсал-Сіті, Каліфорнія. Фільмування мінісеріалу тривало 57 днів, на 13 днів довше, ніж планувалося спочатку. Це коштувало 8 млн доларів США без врахування витрат на рекламу. У студійній рекламі у газеті Var від 25 жовтня 1978 року вартість виробництва «Саги» оцінювалася в 14 млн доларів. Це зробило «Зоряний крейсер „Галактика“» одним із найдорожчих телевізійних проєктів своєї епохи.

Дірк Бенедикт спочатку не був вибором студії на роль Старбака. Керівництво ABC хвилювалося, що його шарм та образ шахрая не сподобаються широкому колу людей, але Глен А. Ларсон наполягав, щоб утримати його на цій ролі. Бенедикт швидко став улюбленцем фанатів, змінивши фокус багатьох епізодів.

Річард Гетч, якого обрали на роль капітана Аполлона, спочатку мав бути центральним персонажем, отримуючи найбільше уваги та сюжетних ліній. Однак, зі зростанням популярності Старбака, сценарії, призначені для Аполлона, були зміщені на персонажа Бенедикта. Гетч отримав шанс повернути собі увагу в епізоді «Експеримент на Террі», який спочатку був написаний для Старбака.

Агресивний маркетинг Universal забезпечив успіх першим трьом епізодам. Їх випустили в Канаді у вигляді фільму в кінотеатрах 8 липня 1978 року у сімдесяти п'яти кінотеатрах. Порівняно з телевізійною версією, фільм скоротили (125 хвилин проти оригінальних 148), зокрема вирізали сцену, де графа Балтара рятують замість стратити. Фільм зібрав 471 917 доларів США. Прем'єра фільму в США відбулася 11 вересня 1978 року на Філадельфійському міжнародному кінофестивалі. Потім 17 вересня 1978 року відбувся прокат у містах США: Сан-Антоніо, штат Техас, Мемфісі, штат Теннессі, та Фініксі, штат Аризона. Касові збори були обнадійливими, проклавши шлях до прем'єри на телебаченні.

Ще на початку виробничого циклу ABC змінила свою думку та зажадала повнорозмірного серіалу. Швидко були залучені додаткові сценаристи, але через обмеження часу та бюджету для нових епізодів було використано сценарії з інших серіалів. Такий підхід призвів до нерівномірної оповіді. Виробництво тривало поспіхом. Фільмування чергового епізоду завершувалося за лише 10 днів до запланованого виходу в ефір, а монтаж і дубляж тривали до дня перед трансляцією. Також первісний задум, ймовірно, змінили цензори ABC. Як наслідок сайлони стали менш серйозними ворогами, а головні герої неправдоподібно сильними.

Джон Дікстра, щойно завершивши роботу над «Зоряними війнами», додав до серіалу новаторські спецефекти. Його досвід надав кінематографічної якості, які рідко можна було побачити на телебаченні в той час, включаючи динамічні повітряні бої та масштабні кадри самого «Зоряного крейсера». Однак, ця схожість привернула увагу Джорджа Лукаса та Lucasfilm. Twentieth Century-Fox Film Corp звинуватила творців у плагіаті, налічивши 34 подібності. У відповідь Universal подала зустрічний позов 9 липня 1978 року, стверджуючи, що ідеї «Зоряних війн» були взяті з «Мовчазної втечі» (1972). Суд відхилив обидва позови, але вони стали взірцем для пізніших позовів між кіностудіями на основі принципу «суттєвої подібності». Обидві сторони уклали мирову угоду, деталі якої не розголошуються.

Серіал міг тривати ще до травня 1979, але керівництво ABC стало розглядати можливість припинення виробництва. Останні епізоди дивилося вже значно менше людей: 30 % від загальної авдиторії каналу, тоді як на початку їх було 40 %. Телеканал не мав особливої ​​потреби зберігати серіал, оскільки на ньому вже транслювалося багато популярніших серіалів («Лаверна та Ширлі», «Морк та Мінді», «Щасливі дні», «Компанія трьох» тощо). І навіть ті, хто брали участь у створенні «Зоряного крейсера „Галактика“», визнали, що із серіалом були проблеми.

Але потім, у травні 1979 року, до Глена Ларсона звернулася компанія ABC з проханням зняти двогодинний телефільм, у якому флот знайшов би ЗемлюStabiner, Karen. «Can ‘Battlestar’ Ride the Sci-Fi Wave?» New York Times. 13 May 1979: D15.. Оскільки комедійний серіал про інопланетянина серед людей «Морк та Мінді» не зберіг очікуваної популярності, було знято мінісеріал «Галактика 1980» (або «„Галактика“ знаходить Землю»), прем'єра якого відбулася в неділю, 27 січня 1980 року. Незважаючи на не дуже високі рейтинги, ABC була задоволена результатами «Галактики 1980», і було замовлено додаткові епізоди в середині лютого для трансляції після зимових Олімпійських ігор. Нові епізоди дебютували 16 березня, проте майже одразу опустилися на останнє місце в чартах Nielsen. «Галактика 1980» мала інший акторський склад, менший бюджет і сюжети, більше розраховані на дітей. Виробництво серіалу цього разу припинилося остаточно.

Компанія MCA Home Video почала випускати епізоди «Зоряного крейсера „Галактика“» на VHS-касетах у середині 1980-х років, а продовження — протягом 1990-х років.

Пов'язана продукція

Комікси «Зоряний крейсер „Галактика“» () — серія коміксів від Marvel, що виходила з березня 1979 по січень 1981 року та загалом повторює події серіалу. «Зоряний крейсер „Галактика“» () — серія коміксів від Maximum Press, що виходила в 1995—1997 роках. Сюжет цих коміксів продовжує оригінал, ігноруючи події «Галактики 1980». «Зоряний крейсер „Галактика“» () — серія коміксів від Realm Press, що виходила в 1998—1999 роках. Сюжет так само продовжує оригінал, ігноруючи події «Галактики 1980». «Класичний Зоряний крейсер „Галактика“» () — серія коміксів від Dynamite Entertainment 2006 року, що розповідає про побічні події, котрі відбувалися паралельно з серіалом. «Галактика 1980» () — комікс-переказ сезону «Галактика 1980» від Dynamite Entertainment, що випускався в вересні-грудні 2009 року. «Зоряний крейсер „Галактика“: Старбак» () — однотомний випуск від Dynamite Entertainment 2013-2014 років про минуле Старбака. «Зоряний крейсер „Галактика“: Щорічник 2014» () — однотомний випуск від Dynamite Entertainment 2014 року про минуле графа Балтара. «Зоряний крейсер „Галактика“: Смерть Аполлона» () — серія коміксів від Dynamite Entertainment 2014-2015 років про наслідки ймовірної смерті Аполлона. «Зоряний крейсер „Галактика“ проти Зоряного крейсера „Галактика“» () — комікс-кросовер між серіалами 1978 і 2004 років від видавництва Dynamite 2018 року.

Новелізації Глен А. Ларсон у співавторстві з іншими авторами видав у 1978—1988 роках за мотивами «Зоряного крейсера „Галактика“»" серію новелізацій, що є як переказами епізодів серіалу, так і оригінальними історіями. Загалом вийшло 26 книг у м'якій палітурці.

Ігри