Володи́мир Кали́на (, Колоколин, тепер Івано-Франківська область — , Нью-Йорк) — український військовий і громадський діяч, старшина Легіону Українських січових стрільців, учасник визвольних змагань, поручник Українського війська, член наукових та еміграційних організацій у США, директор військово-історичного інституту НТШ в Нью-Йорку. Відповідно до чинних норм українського законодавства, може бути визнаний борцем за незалежність України у XX столітті.

Життєпис

Походження Народився 18 серпня 1896 року в селі Колоколин Рогатинського повіту (тепер Івано-Франківська область). Навчався у гімназії в Станиславові, а згодом у Грацькому університеті в Австрії, який закінчив 1929 року зі ступенем доктора філософії.

Участь в українських збройних формаціях У 1914 році добровольцем вступив до Леґіону Українських січових стрільців, пізніше служив в Українській Галицькій Армії. Обіймав посади командира сотні, ад'ютанта та заступника командира «Куреня Смерті» 1-ї бригади УСС УГА. Брав участь у прориві під Вовчухами (лютий 1919) та Чортківській офензиві (червень 1919).

Навесні 1920 року служив у ЧУГА. За доносом заарештований у квітні 1920 року й етапований з окупованої більшовиками України в концтабір Кожухів біля Москви. Звільнений влітку 1920 року за сприяння співробітників Галбюро при ЦК КП(б)У. Після завершення воєнних дій працював у пресовому концерні Івана Тиктора у Львові. У видавництві Тиктора в 1936 році опублікував військові мемуари під назвою «Стрілецький Курінь Смерті», де розповів про бойові пригоди під час визвольних змагань.

Діяльність у еміграції Під час Другої світової війни опинився в Австрії, де організував українську таборову гімназію в Зальцбурзі й став її першим директором. Пізніше емігрував до США, оселившись у Нью-Йорку. Був членом-засновником та секретарем першої Головної управи ОбВУА, очолював Шкільну раду при УККА, займався розвитком українознавчого шкільництва.

Належав до НТШ та очолював Військово-історичний інститут при НТШ у Нью-Йорку. Був автором численних статей у наукових і публіцистичних виданнях. Крім того, був активним у багатьох інших громадських організаціях української еміграції й членом низки американських наукових товариств. Відомий як промовець і доповідач під час урочистих святкувань та конференцій.

Виступав за соборність українських земель і проти партійних поділів у громадському житті. Помер 5 листопада 1965 року в Нью-Йорку.

Праці

Калина В. Курінь смерти УСС: Спогади старшини. — Львів, 1936. — 128 с.

Нагороди Галицький Хрест Бойовий Хрест Українських Січових Стрільців (Мазепинський) (1965).

Див. також Українські січові стрільці Українська Галицька Армія

Примітки

Джерела